Неолібералізм, Стокгольмський синдром і Вікторія Нуланд

5

Про трьох справжніх переможців виборів до Верховної Ради

Поділитися:

Про трьох справжніх переможців виборів до Верховної Ради

Список з шести політичних партій, що пройшли у позачергову Верховну Раду – це тільки вітрина. А ось справжні переможці виборів 26 жовтня – це неоліберальний курс в економіці, Стокгольмський синдром і Вікторія Нуланд.

Ліцензія на неолібералізм

Якщо вірити офіційним результатам, виборці з тих, хто прийшов на вибори, віддали більшість своїх голосів за пропрезидентську партію «Блок Петра Порошенко» і «Народний фронт» голови Кабінету Міністрів Арсенія Яценюка і спікера Верховної ради Олександра Турчинова.

Економічний і соціальний курс уряду Яценюка, за своєю суттю – це неолібералізм по-українськи. Неоліберальний курс в економіці протягом XX і XXI століття проводили уряди різних країн світу.

Його основні складові такі:

– домінування інтересів великого капіталу при виробленні рішення уряду;

– активна участь міжнародних кредитних структур в управлінні економікою;

– відхід держави від ролі активного гравця в економіці через приватизацію державних активів, включаючи стратегічні підприємства;

– максимальний відмова держави від соціальних витрат (заморожування зарплат, пенсій, соціальних виплат) і державних дотацій;

– підвищення тарифів на послуги ЖКГ, медицини, освіта і т. д.

Справедливості заради, родоначальниками неоліберального курсу в економіці стали ще попередній прем’єр Микола Азаров і керований ним Кабінет Міністрів. Хіба що Азаров був категоричним противником нарощування зовнішнього боргу, тому всіляко противився нових позиках МВФ.

Але, якщо мільйони простих українських виборців голосують за владу, значить, звичайного українця влаштовує неоліберальна політика нинішнього Кабінету Міністрів.

Тобто, влаштовує:

– падіння курсу гривні з 7, 99 за долар у січні (діапазон від 8, 02 до 8, 11 у банках та обмінниках за станом на 5 січня 2014 року) до 14 гривень за долар на чорному ринку сьогодні (є ще офіційний курс, але банки продають тільки по 200 доларів в одні руки, і то по великих святах). Наприклад, сьогодні сільська пенсіонерка. доярка зі стажем близько 30 років, отримує мінімальну пенсію у вигляді 949 гривень. В лютому 2014 року 949 гривень – це 118 доларів 77 центів. А станом на кінець жовтня, з готівкового розрахунку «офіційного курсу» 13 гривень 2 копійки за долар – всього 72 долара 88 центів. Або – на 45 доларів 89 центів менше. Якщо ж брати реальний курс по 14 гривень за долар, то виходить 67 доларів 78 центів, тобто в доларовому еквіваленті доходи пенсіонерки знизилися в 1, 75 рази.

– зростання цін, адже більша частина вартості продуктів харчування, одягу, взуття, бензину безпосередньо прив’язана до долара США. «Внаслідок девальвації гривня втратила свою купівельну спроможність. Якщо раніше людина могла дозволити собі купити французький сир, то зараз він може це робити в два рази рідше. Ціни зросли навіть офіційно на 20%, плюс вкрай істотно зросли тарифи ЖКП. А пенсія так і залишилася 1200 грн. Якщо раніше за комунальні послуги платили 300-400 гривень, то тепер 500-600 гривень, а значить, на проживання залишається набагато менше. Виходить, ви купуєте не копчену ковбасу, а в кращому випадку варене, а то й від неї відмовляєтеся. Або ж порції робите в два рази менше. Купівельна спроможність різко впала, тому логічно, що оборот роздрібної торгівлі впав», – пояснює те, що відбувається на рівні гаманця пересічного українця директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин («Форум», 24.10.2014).

А економічний експерт Борис Кушнірук ще в травні констатував, що через зростання цін в Україні знизилася реальна заробітна плата. «Зниження реальної зарплати зафіксовано у квітні практично у всіх областях України. В Україні дуже зросли ціни практично на все: на комунальні послуги, електроенергію, продукти харчування, транспортні перевезення. А номінальна зарплата в кращому випадку не зменшилася», – стверджує Борис Кушнірук. – «В результаті цього у нас відбувається реальне падіння доходів населення», – додав він («Форум», 30.05.2014).

– прискорювані темпи інфляції. На початку жовтня Міжнародний валютний фонд оприлюднив свої нові оцінки стану економіки України, переглянувши прогноз по інфляції з 16 % до 19 % за підсумками 2014 року. Світовий банк і Національний банк України прогнозує інфляцію за підсумками року на рівні 19 %, а Міністерство економічного розвитку і торгівлі України – 19, 5 %.

– підвищення тарифів на послуги ЖКГ. 17 жовтня голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг Володимир Демчишин повідомив, що відтепер вартість опалення буде формуватися в середньому з розрахунку 10-11 гривень за кв. м. «тобто, для середньої двокімнатної «хрущовки» тариф становитиме 500 гривень в місяць. Такий рівень, який необхідний для компенсації витрат для підприємств теплокомуненерго за умови відсутності державних дотацій», – цитує Демчишена прес-служба Національної комісії. Правда, Демчишин, пообіцяв, що тепер споживачів переведуть на шестимісячний період оплати замість періоду 12 місяців, що діяв раніше.

– падіння ВВП України з-за військових дій на Донбасі (до 8 % за 2014 рік – звіт Світового банку – http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/eca/ukraine/World%20Bank%20Macro%20Update_October%202014_ENG%20Fin.pdf );

– падіння довгострокових інвестицій «мінус» 25, 6 % (у порівнянні з періодом січень-серпень 2013 року, – звіт Світового банку – http://www.worldbank.org/content/dam/Worldbank/document/eca/ukraine/World%20Bank%20Macro%20Update_October%202014_ENG%20Fin.pdf);

– ліквідація трудових прав найманих працівників – працівники Державної інспекції з питань праці по секрету розповідають, що начальство заборонило інспекціям проводити перевірки на предмет додержання трудових прав на підприємствах;

– обіцянки провести масштабну приватизацію, продавши в приватні руки 1251 актив (але поки приватизація залишається лише на рівні заяв);

– і т. д.

А, може бути, логіку виборців можна пояснити з допомогою психіатричних термінів? Тоді переможцем №2 з повним правом можна назвати Стокгольмський синдром. Є у психіатрів таке поняття, що описує нелогічне, на перший погляд, поведінку людей, чия психіка деформується внаслідок сильного стресу. Наприклад, коли терористи захоплюють заручників, то через деякий час може статися деформація людської психіки – через деякий час заручники починають симпатизувати своїм загарбникам. І аж до того, що іноді жертви настільки переймаються ідеями терористів, що навіть починають підтримувати самих злочинців і їхні насильницькі методи.

Якщо виборці голосують за політичні сили, чиї досягнення – це зниження курсу гривні, зростання цін, падіння темпів ВВП – значить, таких виборців влаштовує неоліберальний економічний курс. У Середні століття віруючі в Європі могли придбати у католицьких священиків індульгенцію – документ про звільнення від тимчасової кари за гріхи. Сьогодні ж, виходить, що майбутня парламентська коаліція і Кабінет Міністрів отримали від виборців індульгенцію як за економічну політику протягом 2014 року, так і ліцензію на продовження свого неоліберального курсу в економіці.

І, нарешті, третій однозначний переможець виборів – це помічник Державного секретаря США Вікторія Нуланд як живе уособлення курсу адміністрації президента Барака Обами щодо України. Адже, якщо оцінювати підсумки голосування з точки зору міжнародної політики, то всі без винятку переможці виборів у Верховну Раду, включаючи «Опозиційний блок» – це політичні сили, які орієнтуються на позицію США і ЄС. Приміром, телеканал «Інтер», висвітлюючи жовтневий візит Вікторії Нуланд до Києва, зробив окремий акцент на її зустрічі з главою Адміністрації президента у відставці Сергієм Льовочкіним, давши всім чітко зрозуміти, кого американські вищі чиновники розглядають у складі короткого списку договороспроможні політиків України.

А отже, якщо позиція США не зміниться, то варто очікувати, що фракції «Блоку Петра Порошенко», «Народного фронту», «Самодопомоги», «Опозиційного блоку», Радикальної партії і «Батьківщини» стануть продовжувати курс на ескалацію насильства на Донбасі. За прикладами не треба далеко ходити. Візьмемо хоч програму партії «Блок Петра Порошенко», хоч «Батьківщини», хоч Радикальної партії Олега Ляшка. Всі програмні документи спекулюють на жадобі простого українця скуштувати ситого життя «за стандартами ЄС» і закликають до вступу України в НАТО. Звичайно, на саміті в Уельсі перші особи НАТО чітко дали зрозуміти, що ніяких перспектив найближчим часом Україна не має, але чому б не пообіцяти в надії, що сірячинної виборець не в курсі?

А головне, всі політичні програми (за винятком партії «Опозиційний блок», зробила своєю «фішкою» примирення) рясніють словом «перемога» в різних варіаціях. А для того, щоб здобути перемогу, спочатку потрібно почати війну. Тому, якщо при формуванні коаліції візьме верх «партія війни», ризик поновлення бойових дій на Донбасі буде вкрай високий.