Секрет сучасного економічного зростання

4

Інтелектуальна рента на відміну від природної, у вартості постійно зростає, оскільки секрет сучасного економічного зростання – це нові знання.

Поділитися:

Інтелектуальна рента на відміну від природної, у вартості постійно зростає, оскільки секрет сучасного економічного зростання – це нові знання.
Особливо в ці дні доречно згадати про те, що на початку 90-х років розпад СРСР був фактично наслідком грандіозного процесу розпаду тієї системи поділу праці, яку вибудовував Совєтський Союз з кінця 40-х років минулого століття. Були тоді в кінці 80-х – початку 90-х втрачені ринки, а через це – різко впали доходи підприємств, потім почалися соціальні проблеми і хвилювання, нарешті, величезна держава розпалася. У сьогоднішньому світі вже всім очевидні колосальні проблеми з черговим поділом праці. І це притому, що сучасна система світового розподілу праці єдина і глобальна, оскільки немає поки в ній аналогічних локальних зон, які були до 1988-1989 років. Але вона зараз, як ми бачимо, відчуває величезні труднощі і проблеми, просто тектонічні зрушення.
При цьому, всі розмови про відхід долара США з поста головної валюти світу, розпад єврозони, про виділення центрів «сили» чи «зростання» шляхом військових конфліктів – все це насправді наслідок колосальних змін в процесі руйнування цієї єдиної системи світового поділу праці. У цій поточної ситуації особисто у мене виникає чимало запитань. Наприклад, неминучий розпад до підстави діючої поки єдиної системи? І наступний принципове питання: якщо неминучий, то, що і як ми, держава Україна, повинні робити, в яку нову систему поділу праці повинні вбудовуватися? Компетенції вистачить, і чи зможемо?
Важкі і доленосні питання. Причому, чого гріха таїти – Україна продовжує втрачати іноземні ринки. Більш того, частка наших товарів на світовому ринку наукомістких товарів не досягає навіть 0,5%. Це мізерно мало. У теж час, наприклад, Фінляндія за останні 20 років стала однією з передових країн з найбільш інноваційною економікою в світі. А адже ми стільки ж років тому традиційно вважалися провідними у світі науково-технічними центрами (переважно за рахунок таких центрів у Дніпропетровську, Одесі, Києві, Миколаєві і т. д.). Однак, до сьогоднішнього дня ми ото всюди безславно пішли, залишивши колишні передові науково-технічні позиції.
У зв’язку з цим добре досі пам’ятаю, як наприкінці 80-х минулого століття на металургійних комбінатах Донбасу ніхто не збирався спиратися на експорт слябів (напівпродукт металургійного виробництва), т. к. їх переробляли самі. І це була правильна економічна політика, тому що всі макроекономічні розрахунки за міжгалузевого балансу говорили і говорять про те, що чим більше ми експортуємо сировини і напівфабрикатів, тим нижче темпи нашого економічного розвитку. Адже одна справа експортувати сляби, а інше – навіть ті горезвісні запорізькі автомобілі.
З радянського часу наведу ще один показовий приклад. До 1990 році до 40% літаючого світового літакового парку було вироблено в СРСР, де ключова роль належала українським літакобудівникам. Якби Україна змогла зберегти за собою цей ринок, ми отримували б грошей стільки, скільки маємо сьогодні від продажу продукції всіх наших металургійних підприємств. І це був би наш локомотив колосального економічного зростання. Правда, чомусь досі цей напрямок в Україні не розвивається, хоча далеко не все втрачено.
Судіть самі, коли ми продаємо титан і інші метали, купуючи потім за кордоном літаки, як зараз роблять наші авіаперевізники, ми фактично обмінюємо нашу невоспроизводимую природну ренту на інтелектуальну ренту інших країн. Тому наші торгові іноземні партнери, продаючи нам літаки, за рахунок нас отримують надприбуток і надалі нарощують свої науково-технічні переваги. А ми на світовому ринку стаємо все більш відсталими. Тому що інтелектуальна рента на відміну від природної, у вартості постійно зростає, оскільки секрет сучасного економічного зростання – це нові знання. І чим більше у нас буде нових знань і чим більше ми їх будемо використовувати на практиці, тим більше нам їх буде додаватися.
Відповідно ті країни, які спеціалізуються на інноваційних та наукомістких товари, отримуючи інтелектуальну ренту, вони цю надприбуток направляють на посилення своїх конкурентних переваг у світовій системі поділу праці. Думаю, що наша нинішня економічна політика більш-менш хороша лише для стандартних економік країн, ринків, але сьогодні вона не враховує драматичні особливості української кризи. І тут багато прорахунків і недоробок міністерства економічного розвитку і торгівлі України, НБУ та Мінфіну. Як ніколи раніше для України дуже важливі бюджетні вкладення в людський капітал для забезпечення економічного зростання, особливо в середньостроковій перспективі, але цього не робиться. Звідси маємо подальше падіння ВВП країни і уповільнення економічного розвитку. Так поступають, якщо завтра вже не буде.
Олександр ГОНЧАРОВ,
Директор Інституту розвитку економіки України