Ринок рейтингових послуг в Україні чекає серйозна реформа, але вже без участі РА «Кредит-Рейтинг»

5

Починаючи з березня 2011 року ринок рейтингових послуг стрясають грандіозні скандали, пов’язані з втратою ТОВ «Кредит-Рейтинг» статусу уповноваженого рейтингового агентства. В кінці травня 2011 року ТОВ «Кредит-Рейтинг» програло апеляційний суд, заперечуючи 246-е рішення ДКЦПФР.

Поділитися:

Починаючи з березня 2011 року ринок рейтингових послуг стрясають грандіозні скандали, пов’язані з втратою ТОВ «Кредит-Рейтинг» статусу уповноваженого рейтингового агентства. В кінці травня 2011 року ТОВ «Кредит-Рейтинг» програло апеляційний суд, заперечуючи 246-е рішення ДКЦПФР.

Мої відповіді на деякі питання, які дозволяють розібратися в тому, що саме відбувається на ринку рейтингових послуг в Україні.

Як бачимо, РА «Кредит-Рейтинг» продовжує працювати, не присвоює нові, але підтверджує присвоєні до 15 березня кредитні рейтинги. Як ви оцінюєте ситуацію навколо монополіста і який можливий результат судового процесу проти ДКЦПФР?

Те, що ТОВ «Кредит-Рейтинг» – компанія без статусу уповноваженого агентства, оновлює кредитні рейтинги – незаконно, тобто в даний момент часу «Кредит-Рейтинг» працює за рамками правової бази. Єдина зачіпка, на яку вони посилаються – це роз’яснення на Web-сайті ДКЦПФР. Однак дані роз’яснення на сайті регулятора суперечать як ЗУ «ПРО державне регулювання ринку цінних паперів», так і Рішенням самої ДКЦПФР №1042 від 21.05.2007, якими затверджені правила рейтингування за національною шкалою. До речі і Держфінпослуг у своєму офіційному роз’ясненні посилається на роз’яснення виключно на Web-сайті ДКЦПФР.

Виходить, що регулятор ринку цінних паперів (ДКЦПФР) порушив закон? Чи вбачаєте ви корисливі мотиви в поведінці ДКЦПФР?

Не зовсім так. Справа в тому, що за українським законодавством роз’яснення стають офіційними тільки в тому випадку, якщо у суб’єкта таких роз’яснень вони є на офіційному бланку регулятора, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи. Наскільки нам відомо, у ТОВ «Кредит-Рейтинг» такого документа не було, немає і напевно не буде. Тому слід швидше говорити про те, що в ДКЦПФР надали інформаційне сприяння ТОВ «Кредит-Рейтинг», допомогли їм створити ілюзію для учасників ринку, що рейтинги цього агентства ще якийсь час легітимні. У цих діях я б не вбачав елементів корупції.

По-перше, наш ринок рейтингових послуг відноситься до розряду мікро-ринків. У кращі роки рейтинговий монополіст збирав виручку в 20-30 млн грн, після демонополізації ринку ми збили ціни і ємність ринку знизилася в 1,5-2 рази. Крім того, три уповноважених агентства відтягнули на себе частину ринку. Ключові клієнти в банківському і страховому секторі переходять від ТОВ «Кредит-Рейтинг» до нас і в інші уповноважені агентства. Тому, грубо кажучи, корумпувати там вже не з чого.

По-друге, нам зрозумілі мотиви регулятора. Він переслідував мету не вводити емітентів та фінансові установи на додаткові витрати, і ні в якому разі не створювати навколо рейтингів ажіотажного попиту. Так як тоді б ДКЦПФР вже могли звинуватити у підігруванні нам, НРА «Рюрік» і «IBI-рейтинг». Ось чому дії регулятора можна назвати адекватними, але все ж вони виходять за межі існуючого правового поля.

Яке ж майбутнє розвиток ситуації, Ви будете подавати до суду на ДКЦПФР або бачите інші сценарії вирішення цього питання?

Ось вже чого не буде робити РА «Експерт-Рейтинг», так це подавати в суд на ДКЦПФР в цій ситуації. Перше, ми не надто залежний від сегмента ринку обов’язкових рейтингів, у нас приблизно 70% доходів формується поза цього сегмента, навіть після отримання статусу. Друге, наскільки мені відомо, зараз дирекції уповноважених агентств вже ведуть переговори з регулятором і деякі загальні позиції знайдені, а оскільки закон на нашому боці, то довго такий як зараз ситуація залишатися не зможе.

Майбутнє цього ринку нам ясно вже сьогодні. ДКЦПФР дала достатньо часу ТОВ «Кредит-Рейтинг» на усунення порушень. ТОВ «Кредит-Рейтинг» оскаржував рішення ДКЦПФР №246 від 15.03.2011, яким відгукувався статус. Суд першої інстанції і навіть апеляційний суд ТОВ «Кредит-Рейтинг» програв. У мене є дуже великі сумніви, що суд останньої інстанції це агентство зможе виграти. Тому вихід у них один – проходження нового конкурсу. Нехай подають заявку на новий конкурс, і якщо ДКЦПФР влаштує їх структура бенефіціарів, і вони зможуть виконати умови конкурсу, то буде їм статус. У нинішній ситуації відновлення ними статусу просто неможливо, так як порушення, які виявлені спеціальною Комісією Олега Мозгового, і ті, які ми бачимо, аж надто серйозні.

І все ж таки, що буде з дозволом на оновлення рейтингів? І які порушення допустив «Кредит-Рейтинг»?

Впевнений, що роз’яснення стосовно можливості для ТОВ «Кредит-Рейтинг» оновлювати кредитні рейтинги, присвоєні до 15 березня, ДКЦПФР приведе у відповідність з чинним законодавством. Той факт, що регулятор не оформляє такі роз’яснення відповідним чином, вказує нам, що в Комісії розуміють, що роз’яснення вступають в конфлікт з законом. Питання лише в тому, як вони це зроблять. Що стосується порушень, то, як і раніше, питання транспарентності їх власників залишається відкритим. У нас немає жодної інформації про зміну власників. Неможливо, щоб структура беніфіціарів рейтингового агентства, яке працює в Україні, зводилася до компанії з Британських Віргінських островів. При рейтингуванні публічних випусків облігацій на сотні мільйонів гривень анонімність власників рейтингового агентства не просто недоречна, але і небезпечна.

Більше того, ТОВ «Кредит-Рейтинг» свідомо зруйнував систему публічного моніторингу за ефективністю їх рейтингових оцінок. Вони домоглися того, що стали контролювати основні джерела інформації про своїх рейтингах. Вміст Web-сайту і власного видання «Кредит-Рейтинг Монітор» довгі роки знаходився під їх контролем, а це означає, що у них була можливість змінювати інформацію про присвоєних кредитних рейтингах заднім числом. Ми виявили, що лише за підсумками 2009 року ДКЦПФР оштрафувала їх на 6000 грн за порушення у розкритті інформації. По суті, це мізерна сума для того, щоб сховати кінці у воду за завищеними кредитним рейтингам. Виходило, що ДКЦПФР втратила можливість здійснювати моніторинг, а екс-монополіст мовчки погодився платити штрафи за порушення у розкритті інформації. Тут виникає гостре питання до попереднього складу ДКЦПФР: як же можна було видавати статус, якщо інструментів моніторингу за ефективністю оцінок, яким можна було довіряти, не було.

Що б ви порадили емітентів та фінансових установ при виборі рейтингових агентств?

Емітентам щось порадити складно, є уповноважені рейтингові агентства РА «Експерт-Рейтинг», НРА «Рюрік» і РА «IBI-Рейтинг», нехай вони і вибирають будь-яке з агентств, на ринку конкуренція і прийнятні ціни. Що стосується фінансових інститутів, то тут питання залишається складним. Ми вважаємо, що в нинішній ситуації ТОВ «Кредит-Рейтинг» відновити свій статус буде практично неможливо, як мінімум до кінця цього року. А оскільки пояснення ДКЦПФР про те, що «Кредит-Рейтинг» має право оновлювати рейтинги, присвоєні до 15 березня 2011 року, швидше інформаційна акція, ніж офіційні роз’яснення, в найближчі кілька місяців Держфінпослуг доведеться відмовитися від використання кредитних рейтингів ТОВ «Кредит-Рейтинг» при моніторингу виконання страховиками статті 31 ЗУ «ПРО страхування». Отже, рейтинги, присвоєні банкам ТОВ «Кредит-Рейтинг», втратять свою актуальність. У такій ситуації оптимальним залишається отримання кредитного рейтингу в одного з уповноважених рейтингових агентств. Та й у цілому, загальноприйнятою світовою практикою є отримання оцінок від 2-3 визнаних рейтингових агентств. З урахуванням низьких цін і поліпшити якості обслуговування, я думаю, це не завдасть ринку ніякого дискомфорту, анулює юридичні ризики банків і підвищить прозорість нашої системи.

У березні багато говорили про проект закону щодо регулювання ринку рейтингових послуг, який був поданий депутатом Олексієм Плотніковим. Як Ви його оцінюєте?

Думаю, що це не просто поганий закон, а ще й небезпечний для національної економіки. Там є абсолютно неадекватні вимоги до міжнародних РА, які призведуть до того, що їхні рейтинги в Україні можуть втратити силу. Та й саме прийняття законопроекту могло викликати великий міжнародний скандал. Його готували непрофесіонали, які добре розбираються в юриспруденції, але взагалі не розуміються на ринку рейтингових послуг. Напевно, тому розгляд такого законопроекту відклали в довгий ящик. Очевидно, що треба розробляти новий проект, робити це спільно з регуляторами і подавати його до парламенту. Думаю, що це буде зроблено до кінця року. Поки ж до 1 червня профільний департамент ДКЦПФР запросив у уповноважених агентств їх пропозиції до чинного законодавства, яке регулює ринок рейтингових послуг. Всі три уповноважених Агентства розробили і погодили побажання і подали їх в ДКЦПФР в установлені терміни. Належить ще публічне обговорення цих ініціатив, тому я думаю, що вони будуть прийняті у другому півріччі, не раніше. Швидше за все, ДКЦПФР продовжить курс на лібералізацію ринку рейтингових послуг.