Відрядження в тернях Податкового Кодексу.

6

Настав новий податковий період і також вступив в дію новий податковий документ під назвою «Податковий Кодекс». Ми всі дружно його читаємо, вивчаємо і намагаємося застосовувати на практиці, вірніше сказати змушені.
І мова вже не йде, про те хороший він чи поганий, а швидше за все про те, як же працювати платнику податків, якщо відповіді на деякі питання не знають навіть самі контролюючі органи.

Поділитися:

Настав новий податковий період і також вступив в дію новий податковий документ під назвою «Податковий Кодекс». Ми всі дружно його читаємо, вивчаємо і намагаємося застосовувати на практиці, вірніше сказати змушені.
І мова вже не йде, про те хороший він чи поганий, а швидше за все про те, як же працювати платнику податків, якщо відповіді на деякі питання не знають навіть самі контролюючі органи.

Я зараз хочу підняти питання, напевно, цікавить кожного бухгалтера, директора і навіть самого співробітника будь-якої компанії.

У всіх, напевно, є такі витрати, як витрати на відрядження. До набрання чинності Податкового Кодексу ніхто не питав, як нам працювалося добре чи погано, але, принаймні, майже все було зрозуміло, діяла Постанова Кабміну № 663 про норми на відрядження. А у всіх інших законодавчих документах, таких, як Закон про прибуток і Закону про ПДФО було посилання на нормативний документ, для правил оподаткування цих виплат.

Сьогодні ж в частині Податкового Кодексу, яка регулює оподаткування доходів фізичних осіб, і зауважу вже вступила в силу, сказано, що сума, яка перевищує розмір виплат на відрядження витрати платника податку, встановлену розділом ІІІ Податкового Кодексу є сумою підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб податковим агентом.

Розділ ІІІ, це та частина, яка буде регулювати оподаткування прибутку підприємств і вступить в силу починаючи з 01 квітня 2011 року.
Закон «Про оподаткування доходів фізичних осіб» вже втратив чинність на підставі введення в дію Податкового Кодексу. В самому Податковому Кодексі посилання на не набрав чинності Розділ ІІІ.

Як бути – я задаю запитання, які добові ми повинні платити своїм співробітникам – по 30 гривень або ж 188 гривень за одну добу, як це нам дозволяє вже набула чинності частина Податкового Кодексу. Виходить, на мій погляд, замкнуте коло.

На це питання консультанти з податкової інспекції лише відповідають, що дане питання в їх базі даних не числиться і пропонують : «…пишіть письмовий запит і ми вам відповімо протягом 30 календарних днів. » Але вже один місяць пройшов ще один місяць ми будемо чекати їх відповіді. Як нам працювати? На жаль, ніхто не знає.

Так може нам в цьому випадку скористатися пунктом перехідних положень Податкового Кодексу, який нам говорить, що на протязі з 01 січня по 30 червня штраф за кожне порушення становить 1 гривню. Але, не потрібно забувати, що пеню все одно ніхто не відміняв.

А може законодавець розраховує на те, що платник податків не розбереться і буде платити з підвищених добових податок на доходи фізичних осіб або ж навпаки буде за що його оштрафувати. Адже багато компаній, прочитавши цей пункт, почали виплачувати вже з 188 гривень за одну добу.
Особливо ті, кого мало цікавлять валові витрати, так як вони ведуть облік по іншим системам оподаткування і їм важливо в даному випадку правильне оподаткування доходів фізичних осіб.

Також у Податковому Кодексі є пункт про те, що нормативні акти, прийняті до набрання чинності Податкового Кодексу діють до прийняття нових законодавчих норм. Але я думаю, що в даному випадку він нам не підходить, тому що в самій частини Податкового Кодексу, яка регулює оподаткування прибутку, немає посилання на Постанову Кабміну, а вже чітко вказані суми витрат.

Так, до набрання чинності частини Кодексу про оподаткування прибутку діє старий Закон про прибуток, а отже, діє і та посилання в Законі, на Постанову Кабміну про старих нормах витрат у розмірі 30 гривень за добу. На мій погляд, ця стаття закону про прибуток на даний момент буде тільки регулювати порядок віднесення на валові витрати підприємства суми відрядних витрат. І чому ми повинні користуватися в даному випадку Законом про прибуток, який ніякого відношення до оподаткування доходів фізичних осіб не має, тим більше до оподаткування за новими правилами. Цей спірний момент повинен бути, на мій погляд, врегульованим у самих перехідних положеннях Кодексу. Мені здається, законодавець, недопрацював або ж даний пункт потребує внесення змін. Як Ви думаєте, панове юристи? А може це так написано складно спеціально, щоб платник податків заплутався.