Україна XXI століття – аналог Стародавнього Риму

4

Історія повторюється двічі. Чомусь всі в повсякденному житті говорять тільки першу частину знаменитої фрази німця Гегеля. Але є друга… історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий-у вигляді фарсу. Досвід і життя підтверджували цей факт неодноразово. Звичайно ж, змінюється режисер і кожен вносить своє бачення історії, змінюються місця, змінюються держави. Україна, мабуть, почерпнула для себе трохи досвіду з Риму і «сивий» Європи.

Поділитися:

Історія повторюється двічі. Чомусь всі в повсякденному житті говорять тільки першу частину знаменитої фрази німця Гегеля. Але є друга… історія повторюється двічі: перший раз у вигляді трагедії, другий — у вигляді фарсу. Досвід і життя підтверджували цей факт неодноразово. Звичайно ж, змінюється режисер і кожен вносить своє бачення історії, змінюються місця, змінюються держави. Україна, мабуть, почерпнула для себе трохи досвіду з Риму і сивий Європи.
У Стародавньому Римі доходи і майно населення розподіляли дуже по-різному і не зовсім справедливо. Певна кількість людей, зокрема еліта імперії, очолювало суспільство і економіку держави, якщо можна так висловитися, населення якої становило близько 50 млн. чоловік. Нічого не нагадує? В цю ж еліту входили кілька сот сенаторів і кілька десятків тисяч вершників, які володіли величезним майном. На іншому полюсі суспільства перебували селяни, раби і колони. Існував також якийсь проміжний клас, що включає торговців, купців і працівників сфери послуг”, які постачали товари і послуги для еліти. Тим не менш, ця група була настільки невелика, що не може вважатися свідченням наявності середнього класу в Стародавньому Римі. Вигравала від економічного зростання лише найбагатша частина населення», – кажуть аннали історії.
Йдемо далі. В європейських країнах 17-18 століть державна фіскальна політика базувалася на системі державної позики. «Римська Імперія не брала в борг, а оперувала на основі готівкових операцій. Таким чином, Рим повинен був забезпечити достатню кількість податкових надходжень у свою скарбницю, щоб покрити свої майбутні витрати.
Перший раз у вигляді трагедії, другий — у вигляді фарсу Ще хеппі-енд траплявся б. Третій, але зовсім не зайвий. Можливо, треба репетирувати далі, може і буде вдалою третя версія. Тільки де вона буде – це ще неясно.