Про недавню не-зустрічі Валентини Бузини і Юрія Луценка

6

Схоже, що влада твердо намірилися дати справі Бузини піти в ополонку. Принаймні, зі свого боку.

Поділитися:

Схоже, що влада твердо намірилися дати справі Бузини піти в ополонку. Принаймні, зі свого боку.

Днями новоспечений генеральний прокурор України Юрій Луценко зробив чергове хвальковите заяву про те, що не дозволить жодній справі ГПУ «лежати мертвим вантажем», а «депутати не зможуть зупинити слідство». Луценко також додав, що отримав від Порошенка «повний карт-бланш» на свої дії. А нерозкритих справ за останні 15 років у нього накопичилося чимало: справа по вбивству журналіста Георгія Гонгадзе; справа про отруєння Віктора Ющенка; справа про вбивство Сергія Нигояна і Небесної Сотні на Майдані; офшорний скандал з участю Порошенко, Яценюка та інших українських політиків; події в Одесі 2 травня у Будинку профспілок. І це лише ті злочини, про які згадував кожен попередник Луценко, вступаючи на посаду, але нічого у підсумку не роблячи.

Одним із справ, просування по яким блокує Генеральна прокуратура України, є також справа вбивства українського журналіста і письменника Олеся Бузини. При всій суперечливості особистості Бузини та його політичних поглядів, правосуддя в країні має працювати однаково для всіх, і рідні і близькі вбитого мають повне право вимагати від влади відновлення справедливості і пошуку вбивць журналіста. Нещодавно в США про це зняли гарний фільм, «Шпигунський міст», де російській шпигунові вимагають надати формальну захист, а герой Тома Хенкса, державний адвокат шпигуна, береться серйозно захищати підсудного і намагається боротися проти процесуальних порушень у суді та слідстві.

Луценко, до речі, є шанувальником книг Олеся Бузини, так що конкретно в його справі у нього міг би бути особистий інтерес. Саме він колись написав: «Перемагає Олесь Бузина», висловлюючи свою думку про його книзі «Союз плуга і тризуба». Але він вже забув про це, або йому просто не дають запустити розслідування. Валентина Павлівна Бузина, мати Олеся Бузини, пішла в Генпрокуратуру, спробувавши домогтися особистого прийому у Генпрокурора. За кілька тижнів до цього, вона також подавала на ім’я Луценка заяву про необхідність проведення розслідування відносно її сина. На заяву не було жодної реакції. Чим закінчився вчорашній візит? Вгадати, на жаль, нескладно…

«Як і слід було очікувати, генпрокурор Ю. Луценко відмовився зустрічатися з матір’ю вбитого журналіста О. Бузини, потерпілою в кримінальній справі. Перелякані підлеглі Ю. Луценко порекомендували написати ще одну заяву і ще раз попросити «визнаного фахівця в галузі права» про особистому прийомі. Як вони припустили, в кінці червня Луценко може задовольнити її прохання. До речі, термін слідства у справі про вбивство О. Бузини закінчується в середині червня, а значить, зустріч з генпрокурором в кінці червня буде позбавлена для потерпілої будь-якого практичного сенсу».

Такий невтішний підсумок візиту в прокуратуру підвів Ренат Кузьмін, описавши подробиці не-зустрічі та подальші перспективи справи для матері Бузини. Схоже, що влада твердо намірилися дати справі піти в ополонку. Принаймні, зі свого боку. За фактом ж, Крістоф Вайль, колишній прокурор, а нині – посол Німеччини в Україні, також зажадав від української влади провести якісне розслідування з урахуванням усіх наявних фактів. А в червні – не тільки «кінець» справи Бузини, але і час для рішення МВФ про надання траншів Україні. І я не думаю, що Німеччина, яка має в МВФ чималу вагу, захоче давати гроші країні, де мати вбитої людини звертається в іншу країну в пошуках правосуддя…