З понеділка повинна стояти черга з міністрів для пошуку експертів

4

Не дай Бог, якщо за прикладом А. Яценюка і Ст. Гройсман продовжить підтримувати величезні стимули для приходу в Україну спекулятивних інвестицій, які просто пригнічують прямі інвестиції.

Поділитися:

Не дай Бог, якщо за прикладом А. Яценюка і Ст. Гройсман продовжить підтримувати величезні стимули для приходу в Україну спекулятивних інвестицій, які просто пригнічують прямі інвестиції.

Чого гріха таїти, і на Заході і у нас в країні всі розуміють, що в Кабміні Володимира Гройсмана зібрані, можливо, патріотично налаштовані, але некомпетентні міністри, абсолютно не знають, як витягувати з такої глибокої рецесії і боргова трясовини економіку України. Що робити? Запропонував би їм негайно, буквально вихоплювати з рук будь-які розумні, насамперед, орієнтовані на довгострокову перспективу пропозиції експертів та підприємців.

Більш того, вже з понеділка повинна стояти черга з міністрів для пошуку висококласних експертів, які запропонують, зокрема, нові інвестиційні ідеї з залученням іноземного капіталу. Хочеться, щоб міністри зрозуміли: сьогодні більш радикальна і важча ситуація, ніж та, що була в 2014 році. І не дай Бог, якщо за прикладом А. Яценюка і Ст. Гройсман продовжить підтримувати величезні стимули для приходу в Україну спекулятивних інвестицій, які просто пригнічують прямі інвестиції.

Судіть самі, А. Яценюк з В. Гонтарєвої встигли створити такий собі магічний механізм запуску локальних фінансових криз – вільний рахунок капіталу, гойдалки по ослабленню-зміцнення курсу гривні, висока дохідність фінансових активів – все це активізує спекулятивні операції. У цьому сенсі інвестори стали розглядати вкладення в Україну для того, щоб, грубо кажучи, більше по-легкому зрубати бабла. При цьому, ці гроші знову повертаються за кордон, вкладаються в іноземні активи.

Мало того, і самі наші компанії почали передислокацію за кордон, стали існувати як офшорні холдинги з українськими активами. Адже з історії ми знаємо, наскільки велике було значення для підйому економіки Російської імперії, наприклад, французьких і британських інвестицій. Тоді ж за рахунок участі бельгійського та німецького капіталу була створена індустріальна база Донбасу. Але які сьогодні потрібні Україні іноземні інвестиції?

По-перше, зараз їх потрібно дуже багато. По-друге, їх потрібно диверсифікувати по галузях. По-третє, зупинити втечу капіталу з України. По-четверте, потрібні прямі інвестиції, які несуть за собою менеджмент, технології, обладнання і, звичайно, культуру виробництва. І, в принципі, у нас є гарні можливості для США, ЄС і того ж Китаю створити для себе в Україні запасний ринок праці. Ми те – чого боїмося? Або у Кабміні не знають, як це робити? Скажіть, навчимо.

В останні дні довго працюю з іноземними інвесторами, які мають намір купувати активи неплатоспроможних банків у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. І вони у мене часто запитують, чому влада не використовують ті резерви, які виникають за рахунок приходу в країну іноземних інвестицій? Чому до цих пір у нас така несприятлива середовище, високі регулятивні витрати?

Один з них мені сказав: «Коли приїжджаєте в чуже місто, вибираєте ту готель, про яку найкращі відгуки і в ній знаходите звичне середовище. Так і в економіці. Я, американець, хочу бачити у вас звичне середовище і мінімум витрат, включаючи податкові». Зрозумійте, щоб прийшли до вас інвестори, вашому уряду треба займатися внутрішнім попитом, розвивати малий і середній бізнес, стимулювати вкладення в акції підприємств і банків.

Так, на українському ринку залишається багато системних проблем та недоробок, які не дозволяють йому динамічно розвиватися? Інвестори це знають і чекають від нас кардинальних змін.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України