У числі рейдерів України прибуло: як захистити своє майно від незаконних посягань

5

Юрій Захарченко, керуючий партнер адвокатського об’єднання «ProveGroup»

Поділитися:

Адвокатське об’єднання «ProveGroup» спеціалізується на захисті прав власників. У своїй діяльності ми постійно стикаємося з протиправним захопленням майна (так званим, «рейдерством»).

  • “Мордою в підлогу”: прем’єр дав пораду силового корпусу, як втихомирити рейдерів

Проблема «рейдерства» для України не нова. Напевно, останні 10 років її активно обговорюють у ЗМІ. Державні чиновники різного рівня публічно заявляють про боротьбу з протиправним захопленням майна, і навіть звітують про певні успіхи: наприклад, прийняття чергового закону, який повинен убезпечити власників від рейдерів; або створення чергової міжвідомчої комісії, яка буде сприяти захисту майнових прав. Хоча для подолання «рейдерства» просто необхідно подолати іншу проблему – корупцію.

Адже за протиправним захопленням майна завжди варто формальна підстава: наприклад, рішення суду або відомостей державного реєстру прав власності. Таким чином, рейдери завжди мають формальний привід – підстава, щоб заявляти, що майно належить їм.І відповідно: мають на це документи, які, звичайно ж, отримали від небайдужих до проблем «рейдерства» державних службовців.

Жоден «рейдерське» захоплення не відбувається без участі корумпованих чиновників. Нещодавно в Україні активно запрацював державний орган, який має безпрецедентні повноваження і всі шанси скласти конкуренцію найбільш зухвалим «рейдерам», і це – Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Метою діяльності цього органу є пошук і керування активами, придбаними на кошти, здобуті злочинним шляхом, і не обов’язково через вчинення корупційних злочинів.

  • Антирейдерські комісії замінили в Україні суди

Головне експертне управління Верховної Ради України при визначенні статусу Национальноого агентства, застерігало про наступне:«Реалізація положень цього законопроекту у правозастосовній діяльності, у разі недотримання суворої законності та не забезпечення дійсної прозорості конкурсних процедур, може призвести до створення механізмів «узаконеного рейдерства» арештованого майна, шляхом незаконного відкриття кримінального провадження стосовно певних осіб і, накладення арешту на його майно, передачі такого майна в управління спочатку Національному агентству, а потім від Національного агентства іншим заздалегідь визначеним суб’єктам, які будуть користуватися таким майном поки триває досудове слідство й розгляд справи в суді».

Як показує практика в деяких випадках досудове слідство й розгляд справи в суді може тривати кілька років. На превеликий жаль, це застереження виявилося пророчим. І в даний час вже активно використовуються механізми вилучення майна у власників і передачі їх в управління іншим особам чи на реалізацію, тобто продаж з торгів.

При цьому зовсім не обов’язково, щоб власник був обвинуваченим чи підозрюваним у кримінальному провадженні, це може бути стороння особа. Достатньо лише накласти арешт на майно вартістю понад 640 тисяч гривень. І цей об’єкт вже потрапляє в управління Національного агентства, яке за своїм розсудом, «у порядку та спосіб, визначений законодавством» вирішить подальшу долю цього майна.

І як вже показала практика реалізації своїх повноважень Національним агентством, то воно категорично нехтує інтересами законного власника, який правомірно придбав це майно, зневажаються права третіх осіб, зокрема, заставодержателів, орендарів.

Наприклад, один з автомобілів, який так голосно нещодавно Нацагенство передало на реалізацію через ДП «СЕТІВ», був придбаний за кредитні кошти, отримані в одному з банків з європейськими інвестиціями. Звісно ж, що цей автомобіль передано у заставу банку, про що прекрасно знає Нацагенство. Банк проти продажу заставного майна і заявляв про свою позицію. Більше того, суд зняв арешт з майна реального власника цього автомобіля. Але зараз ми всі можемнаблюдать дане авто серед лотів, виставлених на аукціон. І в оголошенні про продаж авто ви не знайдете застережень, що авто в заставі і забезпечує кредит, без погашення якого переоформлення автомобіля неможливо.

Тому Нацагентство не тільки ігнорує права заставодержателя у зазначеному випадку, але і позбавляє покупців можливості одержати повну і об’єктивну інформацію про лоті, тим самим створює умови, за яких покупці арештованого майна фактично купують «кота в мішку», адже не знають ким, на яких умовах, дане майно експлуатувалося, чи має воно недоліки або обтяження. Наприклад, покупець заставного автомобіля ризикує втратити і гроші, і купуємо їм автомобіль. За таких обставин навряд працівники Нацагентства компенсують цій людині завдані своєю халатністю збитки.

Окремо слід зупинитися на ставленні Національного агентства до орендарів арештованого майна. За твердженням фахівців Нацагенства, в результаті передачі їм майна в управління, договори оренди цього майна припиняють свою юридичну силу, а тому орендар втрачає свої права щодо цього майна. Хоча це неправда – таких положень законодавство України не містить. Договір оренди майна зберігає свою силу. А такими діями Нацагенство тільки намагається звільнити майно від законного користувача.

У свою чергу, хотілося б порекомендувати незалежним банківським об’єднанням ретельно дослідити і дати оцінку механізмів, які використовуються Нацагентством на предмет можливого протиправного звільнення заставленого майна від обтяжень, і вжити заходів, щоб не допустити порушення прав банків. А Кабінету Міністрів України необхідно посилити контроль за діяльністю Національного агентства, щоб не допустити використання останнім своїх повноважень протиправним способом.