Чому зростання цін в Україні продовжитися ще квартал-інший

6

Без зниження вартості депозитів та облікової ставки НБУ бізнес не отримає доступних кредитів — зростання цін продовжиться ще квартал-інший.

Український споживач на сьогоднішній день єдиний кредитор виробництва товарів і послуг в Україні.

Розкручений бізнес середовищем маховик зростання внутрішніх цін є не що інше, як інструмент для поповнення оборотних коштів і касових розривів вітчизняного бізнесу, а каталізатором цього зростання вже виступають зростання цін на енергоносії.

Поділитися:

Без зниження вартості депозитів та облікової ставки НБУ бізнес не отримає доступних кредитів — зростання цін продовжиться ще квартал-інший.

Український споживач на сьогоднішній день єдиний кредитор виробництва товарів і послуг в Україні.

Розкручений бізнес середовищем маховик зростання внутрішніх цін є не що інше, як інструмент для поповнення оборотних коштів і касових розривів вітчизняного бізнесу, а каталізатором цього зростання вже виступають зростання цін на енергоносії.

Поки кредити не будуть доступні для бізнес середовища, ціни виробників і споживачів продовжать зростання, як єдине джерело оборотних коштів і покриття постійно зростаючих витрат бізнесу, пов’язаний не тільки з ростом цін на енергоносії, але і на «легалізацію» витрат, реорганізацію і т. д.

Залишений на виживання бізнес змушений розраховувати тільки на доходи від реалізації продукції, ледве виходячи на «нульову рентабельність» і, як наслідок — «сніжний ком» цін, починаючи від нафтопродуктів і до власних витрат, провокує постійне підвищення цін на продукцію. Такий бізнес банки ще довго і не вирішуватися кредитувати – КОЛО замкнулося.

І це на тлі того, що у країнців, як і раніше, не всі можуть виплачувати взяті раніше кредити… Ситувция посилюється ще й тим, що з моменту набрання чинності Податкового кодексу України в січні поточного року, 3 тисячі приватних підприємців припинили свою роботу. Як наслідок, станом на 1 березня збільшилася кількість безробітних в області порівняно з січнем-лютим цього року і показниками 2010 року.

З 1 квітня малий бізнес змушений виживати. Заборона для юридичних осіб відносити на валові витрати товари і послуги, придбані у спрощенців» зробив роботу з дрібними підприємцями зовсім невигідною. Від цієї норми постраждали всі платники єдиного податку. … Більш того, Верховна Рада відхилила законопроект про встановлення мораторію на проведення податковими органами перевірок суб’єктів малого підприємництва до 2012 року.

А анонсована ще недавно «легалізація зарплат» – це ще зростання витратної частини будь-якого бізнесу, особливо малого й середнього, локомотива будь-якої економіки.

Всі ці додаткові РИЗИКИ ведення бізнесу не тільки знижують платоспроможність позичальників Банків, але і безпосередньо впливають на цінову ситуацію на продовольчому ринку України, оскільки формують ту базу РИЗИКІВ, яка безпосередньо заважає розвитку будь-якого бізнесу.

У Банків є ще і свої «внутрішні» продлемы — банки не можуть прогнозувати розвиток платоспроможність позичальників та економічну ситуації у жодній галузі економіки.

Система оцінки ризиків, що працює до кризи 2008 себе не виправдала, а нова ще не знайдена.Цей фактор характерний не тільки для вітчизняної банківської системи, для всіх банків у світі.

Але, надлишок коштів, накопичених у банківській системі, буквально примушує банки кредитувати.

Станом на 1 квітня поточного року залишки на коррахунках знаходилися на рівні 19,5 млрд. грн., що в цілому може характеризуватися як висока ліквідність. «Після цього за чотири дні залишки зросли ще на 4,2 млрд. грн…. У березні середній обсяг залишків становив 18,4 млрд. грн., а з початку квітня — 20,6 млрд., що є більш ніж достатнім».

Однак гроші переважно спрямовуються на короткострокові споживчі позики населенню, а також — у безризикові інструменти НБУ та уряду.

Однією з ключових проблем при видачі банківських позичок малому бізнесу була і залишається його непрозорість.

Непрозора структура самого бізнесу, фактична відсутність повноцінної фінансової та бухгалтерської звітності робить аналіз ризиків такого кредитування малопродуктивним, а часто — і зовсім марним заняттям… И результаті, навіть здоровий бізнес без правильної звітності та приведення в порядок бухгалтерії не може отримати кредит….

Але, банки потроху починають активізувати кредитні програми для сегменту МСБ.

Як тільки вище означені проблеми, що заважають МСБ отримати кредит, будуть вирішені самими бізнесменами, кредит на розвиток бізнесу можна буде отримати на термін до семи років, за ставками від 15,4% річних у гривні і 7,3% — у валюті.

Зараз же середньоринкові ставки за такими позиками вже знизилися до 19-20%, а деякі банки готові видавати малому бізнесу кошти під 17% річних.

Плюс, процес ужешевления депозитів вже включився. Середні ставки депозитів для бізнесу прискорили зниження. Середня ставка по вкладах з можливістю поповнення, але без права часткового зняття терміном на один місяць в банках з числа 25 лідерів ринку послуг для підприємців на 20 квітня 2011 року склала 5,91% річних. На 2 березня вона становила 6,65% річних.

НБУ так само обіцяє робити все, щоб ставки за кредитами стали нижче — Вже найближчим часом регулятор і агентство «Рейтерс» представлять спільно розроблений і впроваджується індекс депозитних ставок, який буде базою для визначення параметрів коливання плаваючих кредитних ставок. Цей індикатор допоможе і банкам, і позичальникам визначати вартість кредитів, виходячи з реальної ринкової ситуації, а не фінансового становища того чи іншого банку.

Індекс не врятує ситуацію. Навіть за умови прозорості ведення бізнесу і зростання власних вкладень у свій бізнес, вартість кредиту для МСБ залишиться на рівні 15%.

Що повинно бути зроблено Урядом і фінансовими інститутами, що б запустити процес кредитування малого і середнього бізнесу і зняти цінову навантаження з ринку споживання?!

Зробити все необхідне, що б «подовжити» і «здешевити» залучені банками ресурси населення.

1. Подовжити ресурс!

Невпевненість в завтрашньому дні у населення не дозволяє Нам з Вами ризикувати і розміщувати в банках депозити на термін від пів року, і тим більше року і довше.

А депозити, розміщені максимум на квартал, на півроку – дорогі для банків і автоматично підвищують вартість позикових ресурсів по банку – чим коротше залучений ресурс – депозит, від фіз. осіб, тим він дорожчий обходитися банку.

Відповідно, кредити, що видаються за рахунок таких ресурсів, ніколи не будуть довгими і дешевими, позбавляючи підприємців коштів на розвиток бізнесу.

Ця «невпевненість у завтрашньому дні» вкладників банків повинна по ідеї пом’якшуватися як мінімум можливістю в будь-який момент повернути свої гроші і вирішити свої питання.

Замість цього, сьогоднішня політика НБУ спрямована на прийняття нових правил, обмеження можливості повернути свої гроші вкладниками банків, див. «роз’яснення щодо шляхів врегулювання проблеми дострокового зняття банківських вкладів»…

Однозначно, таке обмеження повинно прийматися НБУ після того, як кредитні програми банків будуть працювати «по повній програмі», а вкладники будуть довіряти банкам хоча б на 80%.

Цей момент може настати не раніше другої половини 2012.

2. Здешевити ресурс!

Що потрібно зробити, що б здешевити кредитний ресурс вкладникам банків і тим самим прискорити оборот грошових коштів в системі підприємець-банк?!

Перше – це НБУ необхідно почати знижувати облікову ставку, щомісячно, до рівня МБК, до 1,5-2%!

Ілюзорне впевненість у тому, що Інфляцію в Україні допоможе приборкати жорстка монетарна політика, для нашої ситуації і на поточний момент не працює…

Так, в «нормальних» країнах, де облікова ставка дійсно регулює вартість грошей, ЦБ може впливати на динаміку інфляції. Наприклад, 7 квітня Європейський Центральний Банк, у боротьбі з інфляцією в ЄС, підвищив базову процентну ставку на 0,25% і може підняти їх ще кілька разів у цьому році, до рівня 1,75%, не дивлячись на те, що це посилить нестабільність економічного піднесення в єврозоні та безпосередньо вдарить по слабким країнам ЄС. І це при тому, чтоинфляция в єврозоні «прискорилася» у березні до 2,6% в річному вирахуванні — максимального рівня з жовтня 2008 року — в порівнянні з 2,4% в лютому. От би у нас так «прискорювалася» інфляція!

У нас інша ситуація – дорогий ресурс банківської системи як раз і є причиною обезденежнивания підприємців, які йдуть потім до споживача і за рахунок постійного накручування цін на свою продукцію, підживлюють свій бізнес. І у них немає іншого виходу!

А ми з Вами отримуємо зростання цін на виході, з яким потім «бореться» Уряд, не розуміючи насправді, звідки це зростання береться!

А от якби малий і середній бізнес міг прийти в банк і під 2-3% позичити у банку на оборот і на касові розриви грошей, на споживчому ринку Ми б бачили як раз таку інфляцію – 2-4%.

Замість цього, маємо парадоксальну ситуацію – 63 млрд. грн. Наші доблесні Банки розмістили на нічого не варті листки паперу, ОВДП, і, увага, під 2,?%!? Міністерство фінансів України оголосило проведення 26 квітня 2011 р. трьох розміщень облігацій внутрішньої державної позики.

Тобто в реальну економіку, бізнес, наші банки не можуть собі дозволити влити дорогою, взятий під 13%-7% у населення, ресурс?! Це, бачте, нерентабельно. А ось вимити в Бюджет, під нічого не варті «папірці» — немає проблем!

А в результаті, ми з Вами маємо зростання цін на саамые необхідні товари та послуги. Український феномен – «все робиться з точністю до навпаки».

Іншого шляху немає.

Що ми маємо на поточний момент — дешеві гроші іноземних банків йдуть з України! Згортання присутності в Україні представництв іноземних банків продовжується. На цей раз про відхід з українського фінринку заявили німецький Bayerische Landesbank (BayernLB) і південнокорейський Kookmin Bank.

Плюс, сьогоднішній український банківський ринок дещо втратив свою привабливість в порівнянні з докризовим періодом»… Це пов’язано з погіршенням загальної економічної кон’юнктури в країні, зростанням адміністративного тиску і невизначеністю щодо подальшого соціально-економічного розвитку з точки зору зростання споживчого попиту.

Тобто дешевих грошей від іноземних кредиторів нам все легше не побачити…

Це означає, що якщо НБУ не почне найближчим часом знижувати вартість внутрішнього ресурсу, реальний сектор ще рік – півтора не побачить доступних для бізнесу грошей, а Ми з Вами – нормальних стабільних цін на ВСІ товари!

Але, «завтрашні» ціни ніколи не повернутися до цін «вчорашнім», вони будуть ставати тільки вище.

Інфляція споживчого кошика припинитися тільки з початком осені, але не надовго, оскільки нове осіннє подорожчання нафтопродуктів знову спрацює, як психологічний фактор і каталізатор нового витка інфляції восени 2011.

І бізнес не забуде скористатися новою можливістю заробити за рахунок «обивателів», нас з Вами.

Якщо ж до осені Банки почнуть все ж, на свій страз і ризик кредитувати, що буде цілком логічно, в гонитві за клієнтом, тоді заповзятливі бізнесмени Нас з Вами, як споживачів товарів і послуг, залишать у спокої, правда тільки до пори нового зростання цін на енергоносії, які створять їм нові касові розриви і Вони почнуть «закривати» їх знову за рахунок Нас. Але це вже ближче до весни 2012.

А інфляція —основний бич економіки, який може «звести до нуля» всі реформи разом узяті, в будь-якій країні, тим більше в Україні! І ГОЛОВНИЙ чинник — відсутність можливості своєчасного поповнення обігових коштів» малим та середнім бізнесом у Банку!

Ось живий приклад:

З одного сторогны, в НБУ розуміють і підтверджують, що

«пом’якшення умов кредитування позитивно позначилося на плани бізнесу з отримання кредитів. Більше третини респондентів, опитаних НБУ, мають намір звернутися в фінансові установи для одержання кредитів..».

Кабінет Міністрів планує витратити понад 765 мільйонів гривень на здешевлення кредитів для інвесторів. Головним розпорядником коштів призначено Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Здешевлення кредитів передбачається здійснювати на конкурсній основі шляхом компенсації відсоткових ставок за користування кредитами, залученими компаніями для фінансування інноваційних та інвестиційних проектів. (до речі про корупцію).

Поки українські банки купують ОВДП, аграрії шукають гроші на IPO. У 2011 році ще близько 12 українських агрокомпаній вийдуть на ринки зовнішніх запозичень, а в 2012 році — ще 10 компаній.

Що і слід було довести. «Сама по собі підготовка до IPO може розтягнутися на кілька років, і це далеко не найлегший і найдешевший для власників процес, пов’язаний з масою труднощів і формальностей… Вихід на IPO може коштувати декілька мільйонів доларів. Сам же процес виходу на міжнародні ринки капіталу може зайняти від 6 місяців до декількох років, оскільки складається з цілого ряду складних етапів… Тим не менш, «у разі вдалого IPO ці витрати повністю окупаються, а сам процес «чистки» компанії в рамках підготовки до IPO (що, як правило, включає в себе юридичну реструктуризацію) повністю виправдовує себе і підвищує вартість компанії вже в короткостроковій перспективі»…

А в цей час, на який відбувся 27 квітня аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої держпозики Міністерство фінансів залучило до бюджету 1,22 млрд. грн, 26 квітня Мінфін провів черговий аукціон з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)….

Якби в НБУ менше теоретезировали, то давно знизили б облікову ставку і почали Цільове рефінансування банків під проекти аграрного сектора, як вони намагаються це зробити для будівельного…
Не уряд має займатися фінансуванням секторів, а банки, тільки треба правильно побудувати роботу — через рефінансування НБУ банків під проекти тих же будівельників і аграріїв за ставками облікова + 1,5% м попутно хоча б раз в квартал знижувати облікову ставку…
Найцікавіше, що так і буде робитися, тільки з запізненням на 1-1,5 року…