Посередницькі операції: невигідний розклад податкових стягнень.

7

Посередницькі операції, що здійснюються згідно договорів комісії, доручення, довірчого управління досить поширені в різних сферах господарювання.

Поділитися:

Посередницькі операції, що здійснюються згідно договорів комісії, доручення, довірчого управління досить поширені в різних сферах господарювання.

Існують такі види бізнесу, діяльність яких повністю побудована на договори комісії. Наприклад: туроператори і турагенти, які працюють з постачальниками туристичних послуг, посередники, що здійснюють операції купівлі – продажу за договорами комісії та договорами доручення.

У старому законодавстві, яке діяло до набрання чинності податкового Кодексу, були прописані особливі правила щодо оподаткування та податкового обліку посередницьких операцій. Ці спеціальні правила стосувалися оподаткування посередницьких операцій в рамках податку на прибуток та податку на додану вартість. Головною відмітною особливістю при оподаткування посередницьких операцій податком на прибуток був і поки залишається порядок, при якому доходи та витрати Комітента і Комісіонера визнаються в момент передачі товарів, робіт, послуг на комісію, а за результатами їх реалізації після надання звіту Комітенту Комісіонером. Новий Податковий Кодекс зберіг ці правила в частині розрахунку податку на прибуток. А ось правила оподаткування ПДВ посередницьких операцій змінилися, і вже зараз ми розраховуємо податкові зобов’язання по-новому.

Сильним негативним моментом на мій погляд є обов’язок Комітента нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ датою передачі товарів на комісію не залежно від того чи буде проданий товар Комісіонером у поточному податковому періоді (місяці) чи ні. Відповідно податковий кредит у Комісіонера виникне відразу після отримання товару на комісію, а податкові зобов’язання при його продажу кінцевому споживачеві. Тобто, виключень в порядку оподаткування посередницьких операцій податком на додану вартість тепер немає. Для них працює загальне правило першої події. Комітент у цьому випадку несе досить високе податкове навантаження оскільки право власності на товари, передані за договором комісії до комісіонера не переходить. З цього приводу законодавство користується особливим терміном «поставка товарів», який тим і відрізняється від терміну «продаж товарів», що не передбачає передачу права власності, а проводити нарахування ПДВ при постачанні товарів зобов’язує.

Цікаво, що під поставку товарів потрапили з точки зору податкового законодавства та договору по передачі майна в довірче управління. Тепер тим, хто передає майно в довірче управління, слід при передачі нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, а управитель в свою чергу отримає податковий кредит. При поверненні майна з управління нарахування ПДВ відбувається у зворотному порядку: у управителя виникають податкові зобов’язання, а у власника майна податковий кредит. Такі податкові вимоги викликають масу незручностей при роботі за договорами управління, особливо при передачі в управління дорогих об’єктів нерухомості, які давно знаходяться в експлуатації у власника та податковий кредит при їх придбанні вже давно використаний підприємством. І тепер при передачі такого майна в управління, підприємство власник повинен нарахувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість, при цьому вартість переданого об’єкта буде визначена за справедливою ціною.

Що не кажи, як не рахуй, а розклад з податкового навантаження для підприємства власника не кращий, у кого немає коштів на податки, тому доведеться самому свій товар продавати і управляти своїм майном: клопітно, зате не накладно.