Чому руйнуються донецькі «імперії»

11

Конкуренти «бізнес-імперій» не дрімають. І в Україні, і за кордоном. У теж час, не важливо, якого кольору кішка, – вона повинна ловити мишей, як і наша Українська держава повинна зміцнювати свою країну. Але, на жаль. Може бути, тому ідея вбудовування України в західний сьогодні не на часі?!

Поділитися:

Конкуренти «бізнес-імперій» не дрімають. І в Україні, і за кордоном. У теж час, не важливо, якого кольору кішка, – вона повинна ловити мишей, як і наша Українська держава повинна зміцнювати свою країну. Але, на жаль. Може бути, тому ідея вбудовування України в західний сьогодні не на часі?!

Чим далі затягується розв’язка драматичних у всіх відносинах подій у нас в Україні, тим з більшою ймовірністю нам слід очікувати виконання самих похмурих прогнозів.

Як дивно усвідомлювати, але – ні в США в особі Б. Обами, ні в Німеччині з А. Меркель, які все більше занурюються у вирішення своїх внутрішніх проблем, не залишається часу на вмовляння українського керівництва проводити реформи і починати боротьбу з корупцією, т. к. під порожні обіцянки надалі ніхто кредити давати не буде. Та й Росія Ст. з Путіним максимально напружилися з-за різкого падіння цін на нафту і девальвації рубля, тому росіяни терміново активізувалися у розвитку співробітництва з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

А збройний конфлікт на сході України став все більше обростати, м’яко кажучи, дивними деталями і фактами з корупційних фінансово-економічних сфер. І нічого особистого, звичайний український політичний бізнес, діючий за принципом «сьогодні буде гірше, ніж вчора, але тішить те, що краще, ніж завтра». Плюс спливли подробиці з «вугільні» грошима, плюс експерти стали стверджувати, що капіталізація «імперії» Ахметова зменшилась на цілі 8 млрд. дол. США. І ось тут, мабуть, починається найцікавіше, як раз те, про що вже добре розуміють лідери низки держав і найголовніше – власники окремих транснаціональних корпорацій і фінансово-промислових «імперій».

Справа в тому, що в період становлення українських фінансово-промислових груп або «бізнес-імперій» проводився захоплення слабозахищених і недооцінених активів і ресурсів виключно нашими співвітчизниками. В системі управління ФПГ виникали жорсткі вертикалі влади за принципом «вхід – долар, вихід – два» з найбільш активних і хитрих будівельників цих «імперій». До речі, дуже багатими за дуже короткий термін у нас в Україні ставали, насамперед, за рахунок недовыплаты винагороди своїм найманим працівникам, партнерам, топ-менеджерам. Може бути, тому до початку цього 2014 року донецькі олігархи Р. Ахметов, А. Янукович, Ст. Гайдук розмірами своїх активів обходили дніпропетровських Р. Боголюбова, В. Коломойського, Ст. Пінчука?

Якщо прибрати емоції та політику, то сенс тверджень і думок підприємців «середньої руки» з Донбасу, з якими нерідко розмовляв, зводився до того, що попередня влада гнобила їх малий і середній бізнес, а олігархи за тяжку працю платили мізерну зарплату своїм найманим працівникам. Ось чому і нової влади важливо нагадати: один з найнижчих рівнів компенсації за працю серед європейських країн – досі, звичайно, у нас в Україні. Всі великі мільйонери-чиновники або мільярдери-олігархи сколотили свої статки, в тому числі з недовыплаченных зарплат, пенсій, бонусів, комісій, часткою в бізнесі.

Стрімко збагачуючись, найбільш потужні Донецькі, Дніпропетровські та Київські «бізнес-імперії» в останні роки розширилися до меж інших «імперій», і при цьому у них почав відбуватися перехід до нового покоління, що прагне наслідувати у вертикалі влади позиції своїх батьків. Виходило, що, наприклад, донецькі «імперії» закостеневали, втрачали здатності гнучко реагувати на новинки супротивників і конкурентів, накопичували системні помилки, які і призвели, зрештою, до їх сьогоднішнього руйнування під тиском нових зовнішніх обставин.

Іншими словами ці донецькі «імперії» останнім часом руйнуються через прагнення до стабільності, плутаючи стабільність кордонів ФПГ зі стабільністю вертикалі влади, так сказати особисте з державним. Щоправда, така ситуація звичайна історія для будь-якої суспільної форми будується на кланових принципів управління, яка не сама по собі існує, а складається з обдарованих особистостей, постійно відтворюють, і це можна віднести також до сімейного бізнесу будь-якого спрямування аж до наших українських фінансово-промислових груп.

Однак, саме кланова форма спадкоємності і приводить до так званих «склеротичних явищ» набагато швидше, т. к. спорідненість (взяти хоча б Олександра Януковича) не дорівнює компетентності і просто інтелекту, які дуже потрібні на верхніх рівнях управління цими «імперіями». Це як у відомому оркестрі, який раптом почав складатися з родичів цих віртуозних музикантів і диригента, що називається без припливу свіжої крові» – ну, тут і без пояснень зрозумілі перспективи виродження.

Адже конкуренти «імперій» не дрімають. І в Україні, і за кордоном. У теж час, не важливо, якого кольору кішка, – вона повинна ловити мишей, як і наша Українська держава повинна зміцнювати свою країну. Але, на жаль. Може бути, тому ідея вбудовування України в західний сьогодні не на часі?!

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України