Олександр Юраков: Як УДАР робить з одного недруга…

4

Історія сумних взаємин з партією Український Демократичний Альянс за Реформи

Поділитися:

Історія сумних взаємин з партією Український Демократичний Альянс за Реформи

Я вирішив відкрити свій блог.

Чому? На це є дві причини. По-перше, блог дозволяє почути тих, хто хоче відповідально поговорити про політику на рівні країни. По-друге, я давно хотів розповісти журналістам, чому після короткострокового співпраці з УДАРом я вирішив стати народним депутатом за списком партії єдиного радикала сучасної української політики — Олега Ляшка. Або, як жартують деякі журналісти, «змінив політичну віру».

Отже, історія сумних взаємин з партією Український Демократичний Альянс за Реформи.

У 2012 році я вирішив перейти у вищу лігу політики і стати парламентарем. Йшов самовисуванцем по 95 мажоритарному округу. Це Києво-Святошинський район, район міст-сателітів, район перспектив для молодих та ініціативних людей. До мене звернулися представники “Удару” з пропозицією підтримати мою кандидатуру. Теза перша: ініціатива контакту була не моя, а з боку партії спортсмена. Тому я ніяк не «людина Кличка».

Я погодився, тому що на той момент у мене склалося враження, що Кличко, розуміє, для чого він іде у владу і що він не має права потонути в корупції. Думав, що Кличко чистий, новий політик, який не має за собою ніякого негативного шлейфу. Було враження, що так воно і буде.

Проте в процесі виборчої кампанії і відразу після неї я пережив моменти, які кидають тінь на УДАР і керівників цієї політичної сили. У нас була домовленість, що я висуваюся єдиним кандидатом. Згодом я зрозумів, що у людей Кличка була завдання, умовно кажучи, за рахунок мого імені забезпечити собі сприятливий результат виборів на 95-му окрузі.

Від Удару йшов я, але вони виставили ще одного кандидата, Леоніда Танцюру, який в підсумку відняв у мене більше 3 000 голосів. Це був чоловік, спеціально поставлений, щоб я не переміг. Не було б цієї схеми, я отримав не менше чверті всіх голосів. Мене вночі вже всі вітали з перемогою. І тоді пішла команда відраховувати голоси…

95 округ був, напевно, одним з дуже небагатьох, де балотувалися відразу і УДАР, і «Батьківщина». Поряд з тим, що вони «запустили» на вибори кандидата від Бюту В’ячеслава Кутового, Кличко зажадав від мене відкликати 40 позовів в Окружний адміністративний суд з порушенням права на виборчих дільницях, де перше місце посів Петро Мельник, представник грабіжників і зрадників країни — регіоналів. Я був змушений відкликати свої позови.

Теза друга: крім того, що партія УДАР не виконала домовленостей, вона не змогла підтримувати зі мною цивілізований контакт. Мабуть, у ній мало думають про кадровий потенціал. В результаті кожен другий журналіст розповідає про відверто «лівих» людей у передвиборчому списку Кличка. А тепер повернемося до кривавих подій, які, слава Богу, ще не встигли ні в кого стертися з пам’яті. Ми бачимо, що рейтинги Удару падають, і багато людей переходять до нас, в Радикальну партію Олега Ляшка. Вони зневірилися в умінні Кличко контролювати ситуацію. Чому? Причини дуже прості.

По-перше, під час Революції гідності керівники політичної партії УДАР проявили малодушність і невміння в критичний момент вести жорсткий переговорний процес. Кличко банально не вистачило твердості.

Я вважаю, що ми могли уникнути кровопролиття, яке було на Майдані. Проте м’якість переговірників від Удару цьому не сприяла. По-друге, одразу після відновлення роботи Верховної Ради, коли Турчинова призначили в. о. президента, коли назрівала анексія Криму Росією, лідери опозиції ділили портфелі. І це замість того, щоб бути присутнім у Криму і вести переговори з керівництвом півострова.

По-третє, як співпрацювати з політичною силою, якщо вона не може навіть виставити кандидата в президенти? Кличко отримав посаду мера, і, на жаль, навіть тут не справляється з тими завданнями, які у нього були. Почитайте Facebook-пости молодого депутата Київради від «Демальянсу» Галини Янченко. Кожен другий з них про дерибан землі або «ударовце»-кнопкодаве. Кличко і його жадібна команда не справляється із завданням управління Києвом, великим мегаполісом. Як же він зможе впоратися з викликом управління країною?

Я сподіваюся, ці аргументи пояснюють логіку припинення співпраці з УДАРом і його початку з Радикальною партією Ляшка. Не буду перераховувати переваги останнього. Просто скажу, що в березні він був одним з небагатьох, хто бачив обличчя наших героїв-погранци не по телевізору…