Переселенський резерв української економіки

6

З одного боку 270 тисяч непрацевлаштованих переселенців є проблемою для держави. Проте, якщо подумати більш глобально, то така кількість людей, що шукають роботу – це можливість для України.

Поділитися:

З одного боку 270 тисяч непрацевлаштованих переселенців є проблемою для держави. Проте, якщо подумати більш глобально, то така кількість людей, що шукають роботу – це можливість для України.

За рік збройного конфлікту на сході України з Донбасу виїхав 1 мільйон 300 тисяч переселенців. Приблизно 270 тисяч з них – це люди працездатного віку. З початку конфлікту тільки 9 тисяч 300 осіб з них були працевлаштовані державними центрами зайнятості. Інші хочуть, але поки що не можуть знайти роботу.

З одного боку така кількість непрацевлаштованих переселенців є проблемою для держави. Однак якщо подумати більш глобально, то така кількість людей, що шукають роботу – це можливість.

Трудові ресурси – рушійна сила економіки. Якщо перефразувати Генрі Форда, люди – головний капітал. Адже саме вони роблять країну багатшою.

Україна має унікальний шанс, раціонально розпорядившись трудовим потенціалом переселенців, здійснити якісний ривок в економічному розвитку. Або, як мінімум, нівелювати наслідки затяжної економічної кризи, у якій зараз перебуває.

Безумовно, для того, щоб отримати позитивний результат, необхідна єдина державна програма. Але не з працевлаштування, а по раціональному використанню людей та їх професійних навичок. І провідну роль у цьому процесі зобов’язана взяти на себе саме державна служба зайнятості, яка як грамотний менеджер має керувати проектом. На жаль, поки що це не виходить.

Вже зараз можна чітко перерахувати першочергові кроки, які повинні бути зроблені, щоб забезпечити переселенців роботою.

По-перше, це перекваліфікації та перенавчання. Серед переселенців відсоток нужденних у перенавчанні вище середнього. Це обумовлено тим, що значна їх частина виїхала з промислових регіонів. І вони мають професії, які не користуються попитом в інших областях України. Тому без цільової державної програми з профорієнтації переселенців не обійтися. Причому, вона повинна бути ув’язана з планом державного економічного розвитку і забезпечувати потреби в працівників саме пріоритетних галузей, які визначені як драйвери економічного розвитку.

За попередніми підрахунками під таку програму може реально потрапити до 20 тисяч переселенців працездатного віку. При середній вартості курсів навчання та перекваліфікації у 5 тисяч гривень, бюджетні витрати на таку програму можуть скласти близько 100 млн. грн.

Найбільш ефективним є фінансування цієї програми через Мінсоцполітики безпосередньо з виділенням окремої статті бюджету. Причому, гроші можна отримати шляхом перерозподілу таких статей бюджету як:

– підвищення кваліфікації і підготовка керівників державного управління (по лінії Державного управління справами) – 162,5 мільйона гривень.

– підвищення кваліфікації держслужбовців з питань корупції та євроінтеграції – 23 мільйони гривень.

– чи теж, але у сфері міжнародних відносин – 11,5 мільйонів гривень.

Створення нових робочих місць – це другий крок комплексної програми. І в першу чергу це повинно бути зроблено в інфраструктурних та будівельних проектах.

Тут україна може допомогти досвід Китаю, в якому в цілях розвитку інфраструктури та боротьби з безробіттям в 2005 році прийнята тридцятирічна програму будівництва швидкісних автодоріг. У результаті вже зараз на тисячу кв. км території в Китаї припадає 11 км автомагістралей. Наприклад, для України цей показник становить всього 0,3 км. Для порівняння, у Німеччині – 35; а в Польщі – 12.

Для приведення автодорожньої інфраструктури України хоча б до рівня найменш розвинених країн Європи, необхідно побудувати 3 тис. км автомагістралей, а також здійснити капітальний ремонт 150 тис. км звичайних доріг. Виконання такого обсягу робіт може забезпечити роботою всіх працездатних переселенців протягом наступних 4 років. Але це теорія. На практиці, одне робоче місце в будівництві створює 6 робочих місць у суміжних галузях, тобто ефект буде ще більш значний і розтягнутий у часі.

За приблизними оцінками вартість робіт тільки з розвитку дорожньої мережі становить близько 500 млрд. грн. (7 млрд. з них – заробітна плата). На ці цілі можуть залучатися кредити і гранти і від європейських, і від азіатських країн, які зацікавлені в поліпшенні транзитної інфраструктури між Європою і Азією.

Малий і середній бізнес – це основа всіх розвинених економік світу. На частку приватних підприємців в розвинених країнах припадає від 50 до 70% ВВП, в Україні – не більше 15%.

І саме переселенці можуть стати кадровим підприємницьким резервом. Вже є маса прикладів успішних стратапов розпочатих вихідцями з Донбасу.

Однією з основних проблем при створенні малого бізнесу в Україні є нестача у потенційних підприємців інформації та досвіду. У розвинених країнах діє система підтримки малого бізнесу, при якій виділяються гранти на консалтингові послуги, необхідні для створення чи розвитку бізнесу.

Виходом може стати створення спеціального державного фонду з підтримки малого бізнесу шляхом надання консультацій. Враховуючи досвід аналогічних проектів ЄБРР, які реалізовувалися в Україні, вартість створення такого фонду може скласти близько 5 млн. грн.

Крім того, можливий запуск у державних банках спеціальної кредитної лінії за видачу малих кредитів на нетривалий термін до 3-х років за пільговою процентною ставкою.

Ну і фінальною частиною комплексної стратегії щодо використання трудового потенціалу переселенців повинно стати упорядкування потоків переселенців всередині країни.

При розподілі по регіонах України бажають виїхати із зони бойових дій необхідно враховувати наявність вакансій та їх специфіку, забезпеченість житлом, вартість оренди або купівлі житла, для тих, хто може собі це дозволити, доступність соціальних послуг. Зробити це можна шляхом створення єдиної довідково-інформаційної системи, яка підбирала б найбільш бажаний і комфортний для конкретної людини чи сім’ї варіант переїзду.

За аналогією зі схожими програмними комплексами вартість розробки і впровадження подібної системи буде коливатися в районі 5 мільйонів гривень. Однак, позитивний ефект від підвищення якості логістики перевищить витрати.

Таким чином, комплексне вирішення проблеми працевлаштування переселенців обійдеться державі в суму трохи більше 7 мільярдів гривень. Виходячи, із заяв Президента, про те, що день війни на Донбасі обходиться бюджету від 100 до 200 млн. гривень, ця сума еквівалентна 70 днів війни.

Перед державою зараз стоїть важливе завдання: реінтегрувати 1 мільйон 300 тисяч переселенців – своїх громадян в нормальне, мирне життя. Адже, в перспективі, саме повернулися в свої будинки після війни переселенці повинні стати провідниками інтересів України та українськості в Донбасі після закінчення війни. І від того, як зараз держава поставиться до їх проблем і запитів – залежить настрій і ті смисли, які переселенці будуть транслювати на Донбас.