Куди йде Україна

11

На поточний момент Україна опинилася в досить складному становищі після подій лютого 2014р. Бажана євро інтеграція відсунулася на невизначений термін. На сході країни в Донбасі розвивається громадянський конфлікт. На заході країни русини в Закарпатті та громадськість у Львові вимагає спеціального статусу регіонів. У Запоріжжі, Харкові, Одесі і Дніпропетровську громадськість вимагає прийняття законів про спеціальний статус. У Запоріжжі – це статус екологічно брудного регіону. У Харкові – інвестиційний статус міста з розвиненим машинобудуванням. В Одесі вимагають статус «Порто-франко» для портового міста. Економіка країни знаходиться у стані важкої рецесії. Підняті ціни на газ, тепло, електроенергію, бензин і продукти харчування. Доходи населення не проіндексовані, як наслідок, зростає соціальна напруга. У парламенті В лютому зафіксована незадовільна оцінка діяльності уряду та зареєстровано закон про відставку уряду. На майдан знову вийшли революціонери. Ініціатор подій – Правий Сектор. Ультраправі націоналісти, отримавши владу в результаті революції в 2014 році, прагнуть до ще більшої влади в 2016. Втрачений Крим. Втрачений контроль над територій Донбасу. Росія оголошена офіційним ворогом. Проходить інтенсивна мілітаризація суспільства та промисловості.

Пересічного громадянина України мучить відповідь на питання, що чекає Україну у найближчі 2-3 роки? Економічне зростання? Територіальний розпад, як Югославію 90х? Або… війна?

Поділитися:

На поточний момент Україна опинилася в досить складному становищі після подій лютого 2014р. Бажана євро інтеграція відсунулася на невизначений термін. На сході країни в Донбасі розвивається громадянський конфлікт. На заході країни русини в Закарпатті та громадськість у Львові вимагає спеціального статусу регіонів. У Запоріжжі, Харкові, Одесі і Дніпропетровську громадськість вимагає прийняття законів про спеціальний статус. У Запоріжжі – це статус екологічно брудного регіону. У Харкові – інвестиційний статус міста з розвиненим машинобудуванням. В Одесі вимагають статус «Порто-франко» для портового міста. Економіка країни знаходиться у стані важкої рецесії. Підняті ціни на газ, тепло, електроенергію, бензин і продукти харчування. Доходи населення не проіндексовані, як наслідок, зростає соціальна напруга. У парламенті В лютому зафіксована незадовільна оцінка діяльності уряду та зареєстровано закон про відставку уряду. На майдан знову вийшли революціонери. Ініціатор подій – Правий Сектор. Ультраправі націоналісти, отримавши владу в результаті революції в 2014 році, прагнуть до ще більшої влади в 2016. Втрачений Крим. Втрачений контроль над територій Донбасу. Росія оголошена офіційним ворогом. Проходить інтенсивна мілітаризація суспільства та промисловості.

Пересічного громадянина України мучить відповідь на питання, що чекає Україну у найближчі 2-3 роки? Економічне зростання? Територіальний розпад, як Югославію 90х? Або… війна?

Чистілін Д. К. директор МНОО «МИРСК» к. е. н., академік РАПН Куди йде Україна?

На поточний момент Україна опинилася в досить складному становищі після подій лютого 2014р. Бажана євро інтеграція відсунулася на невизначений термін. На сході країни в Донбасі розвивається громадянський конфлікт. На заході країни русини в Закарпатті та громадськість у Львові вимагає спеціального статусу регіонів. У Запоріжжі, Харкові, Одесі і Дніпропетровську громадськість вимагає прийняття законів про спеціальний статус. У Запоріжжі – це статус екологічно брудного регіону. У Харкові – інвестиційний статус міста з розвиненим машинобудуванням. В Одесі вимагають статус «Порто-франко» для портового міста. Економіка країни знаходиться у стані важкої рецесії. Підняті ціни на газ, тепло, електроенергію, бензин і продукти харчування. Доходи населення не проіндексовані, як наслідок, зростає соціальна напруга. У парламенті В лютому зафіксована незадовільна оцінка діяльності уряду та зареєстровано закон про відставку уряду. На майдан знову вийшли революціонери. Ініціатор подій – Правий Сектор. Ультраправі націоналісти, отримавши владу в результаті революції в 2014 році, прагнуть до ще більшої влади в 2016. Втрачений Крим. Втрачений контроль над територій Донбасу. Росія оголошена офіційним ворогом. Проходить інтенсивна мілітаризація суспільства та промисловості.

Пересічного громадянина України мучить відповідь на питання, що чекає Україну у найближчі 2-3 роки? Економічне зростання? Територіальний розпад, як Югославію 90х? Або… війна?

Щоб відповісти на цей, дійсно болюче питання потрібно зрозуміти, що насправді відбувається з Україною. Які глобальні процеси керують Україною, що відбувається на її території?

Перший, найбільш зрозумілий процес – це поглинання України великим глобальним капіталом за так званим «Аргентинського» сценарієм. Процес вирішує кілька завдань. Перша – це отримання надприбутку від цінних паперів зовнішньої позики уряду. Друга – це доларизація економіки і девальвація національної валюти. Доларизація банківського і фінансового сектора економіки так само приносить доходи великому іноземному капіталу у вигляді позичкового відсотка і сеньйоражу від готівкових доларів, що обертаються в економіці України. Але до цього питання ми повернемося пізніше. Наступна мета – нарощування зовнішнього боргу, підведення країни під суверенний дефолт і скупка за борговими зобов’язаннями держави, знеціненого девальвацією національної валюти, державного майна – національного багатства. У першу чергу великих інфраструктурних об’єктів що перебувають у державній власності. Це: порти, великі підприємства, такі як Припортовий Завод в Одесі, тепло і електрогенеруючі об’єкти, тепло, газо і електротранспортні системи. У другу – скупка належать державі родючих земель, яких в України 9 млн гектар (Га). Власне, якщо ми подивимося на цю ситуацію в Україні з точки зору аналізу зовнішніх економічних і політичних відносин, то побачимо, що за договором з МВФ і під його тиском відбувається три процесу. Один – це надання кредитів МВФ Україні і, тим самим, нарощування зовнішнього боргу країни. Другий – це для погашення кредитів МВФ та інших поточних зовнішніх боргових зобов’язань, нарощування гарантованого державою зовнішнього боргу. Державний борг формується через продаж ОВДП під гарантії уряду США і без них, приватним кредиторам, першим з яких є інвестиційний фонд фінансового клану Ротшильдів «Франклін Темплтон»(19 млрд. доларів США, що складає близько 30% усього зовнішнього, гарантованого державою боргу). Третій процес – це підняття цін на тепло і електроенергію, тарифи і послуги в сферах підлягають першочерговому продажу за створені борги держави (тепло і електрогенеруючі потужності з інфраструктурою подачі населенню і юридичним особам) разом з скороченням витрат держави на соціальну підтримку населення.

Власне, якщо брати реальні цифри статистики у, то уряд України за 2014-2015рр. отримано кредитів у МВФ та інших міжнародних кредиторів більше 30 млрд. доларів США. Гарантований державою борг збільшився з 37 млрд. доларів США на 01.01.2014 р. до 70 млрд. доларів США на 31.05.2015 р. Національна валюта девальвувала з 8 гривень за 1 долар США до 23 гривень за 1 долар. В кілька етапів підняті ціни на електроенергію, тепло та газ. Останнє підвищення на 20% пройшло 1 вересня поточного року. В цілому ціни зросли більш ніж на 50%. Супутнє підвищення пенсій і заробітних плат становить менше 10%. А доходи населення та корпоративного сектору економіки до оподаткування знижуються з місяця в місяць. Можна до цього додати зростання заборгованості по заробітній платі.

На завершення картини можна сказати про те, що в липні місяці було опубліковано затверджений Прем’єр-міністром Яценюком список перших 300 підприємств з 1251 не підлягають продажу стратегічних державних об’єктів. Це морські та річкові порти, Одеський Припортовий Завод, разом з аміачним трубопроводом, Центренерго, Західенерго, облгази різних регіонів і інші великі інфраструктурні об’єкти.

Потрібно додати, що все відбувається абсолютно правовому полі, так як в липні прийняті закони з продажу підприємств, де частка власності держави понад 25%.

Власне – «картина маслом». Кредити МВФ бере уряд України. Випускає ОВДП і продає їх приватним кредиторам – уряд. Підвищує ціни на електроенергію, тепло, газ – уряд. Продає, за створені борги, за списком стратегічні підприємства, в яких піднята прибутковість,– теж уряд України.

Причому основна частка зусиль доводиться на сферу, де вкладені в державні папери іноземні інвестиції будуть покриватися з доходів населення країни. При цьому, населенню ріжуть пенсії, пільги і соцвиплати. Прибутковість держоблігацій України 7,5% річних. Для порівняння, прибутковість комерційних кредитів для банків та депозитів для вкладників у західних банках 3-5% річних. Хороший бізнес створює для іноземного глобального капіталу Уряд України.

Красива бізнес-схема! І, найголовніше, – законна. Цікаво знати, хоч хто-небудь у Парламенті, крім опозиції природно, створеної Українськими олігархами, розуміють, що вони роблять, голосуючи за пакети законів, які забезпечують зовнішні позики і продаж державного майна?

І уряд А. Яценюка назвати Українським? А Україну – самостійною країною?

Далі до викладеного слід додати дії НБУ, який, в умовах падіння промислового виробництва і скорочення сфери малого і середнього бізнесу, піднімає процентну ставку до 30% річних (на сьогодні знижена до 24%), що робить недієздатною сферу грошово-кредитного обігу. Ставка піднята нібито для боротьби з інфляцією, проте на 01.08.2015 не базова інфляція сягнула 55%, а базова – понад 40%. Комерційний кредит для промисловості і бізнесу недоступний. Цей підхід гарантує зростання доларизації економіки, так як національні гроші стали дуже дорогими, іноземні стоять 4-5% річних. Відповідно цей підхід гарантує посилення позицій банків з іноземним капіталом в банківському секторі України. Разом з тим на цьому тлі, йде процес знищення банків з українським капіталом. До 01.11.2015 р. припинено діяльність 58 банків України. В основному малих і середніх. Це більше 20% банківського сектора. Залишилося працювати 122 банку і до кінця 2016 планується залишити менш 100 працюючих у банківському ринку банків. Банківська система розчищається Національним Банком України під прихід великого іноземного капіталу і прагне створювати доходи саме йому. Фактично, Україна йде шляхом Чехії, Польщі, Греції та інших країн Східної Європи, у яких після завершення Євроінтеграції не залишилося національної банківської системи і фінансової незалежності. Банки, що визначають монетарну політику та роботу економіки, належать іноземному капіталу. А перед Європою в цьому процесі були Чилі, Мексика, Аргентина, Бразилія, Перу та інші країни.

Наприклад, в Чехії припинили своє існування всі великі промислові машинобудівні холдинги, продані в 90х роках минулого століття урядом Вацлава Гавела за державні борги його ж уряду, створені за схемою, яка зараз реалізується в Україні.Наприклад, «Шкода» та «ЧКД» були продані корпорації «Сіменс». Відповідно Сіменс зупинив розробки і складальне виробництво. Розбив допоміжні виробництва на більш дрібні. Ліцензував технології і продав ліцензії приватному сектору, який виробляє тільки запасні частини до вже виробленим і проданих машин і механізмів. Ринок , який займала продукція цих підприємств у світовій економіці дістався корпорації Сіменс, але іншим його підприємствам, у першу чергу німецьким. Виробництво легкових автомобілів було продано Фольксвагену. У результаті Чехія сьогодні не виробляє ні нових електровозів, трамваїв, електропоїздів (Шкода) ні маневрових тепловозів серії ЧМЕ-3 (ЧКД). У Празі, на місці складального виробництва тепловозів ЧМЕ-З, побудований хокейний стадіон, на якому пройшов фінал чемпіонату світу з хокею з шайбою 2005р. Чехія припинила виробництво турбін, літаків, авіаційних двигунів, важких електродвигунів, машинобудівної електроніки і багато іншого. В Польщі так само загублено суднобудування та інші галузі машинобудування. Банківська система в зазначених країнах обслуговує іноземний капітал, так як іноземні банки і капітал витіснили національні інтереси. Безумовно, піднято рівень життя, але безповоротно загублений національний суверенітет. Країни стали просто туристичним анклавом і джерелом кваліфікованої робочої сили в розвинені країни Європейського союзу і США.

Економіка евроинтегрированных країн обслуговує і створює доходи великому капіталу. Країни і доходи капіталу захищає НАТО. Населення інтегрована у глобальний світовий порядок на умовах підвищення рівня життя і втрати суверенітету у всіх життєво важливих сферах. В тому числі, культурі та освіті.

Таким чином, сьогодні відбувається процес поглинання України великим іноземним капіталом і формування з території України доходів для його власників. Іншими словами кажучи, глобальним капіталом Україна розглядається як багато функціональна корпорація, в якій потрібно змінити власника з допомогою простого бізнес рішення – рейдерського захоплення влади у корпорації-державі. І призначення свого директора-прем’єр міністра. І ми, з 2014года є свідками процесу зміни власника в Україні. Національні інтереси, національний суверенітет і національний капітал України, в тому числі олігархічний, витісняється і змінюється на іноземну.

Другий процес, який відбувається на території України – це боротьба глобального капіталу за контроль над Євразійськими – Російськими природними ресурсами, сусідній з Україною Росії. Власне, ще в 1993р. Згибнєв Бжезінський у книзі «Євразійська шахівниця» визначив основний вектор геополітичного протистояння в 21 столітті. Це боротьба за ресурси Євразії. Природно – це боротьба, насамперед, з Росією, яка своїм ядерним щитом захищає самі «смачні» ресурси Євразії: нафту, газ, воду, ліс, золото, алмази, мінеральні ресурси і багато іншого.

Якщо ми повернемося в недалеке минуле Росії, то побачимо, що в 90ті роки минулого століття, після розпаду СРСР, йшла до втрати суверенітету на «Українській або Аргентинської схемою». Девальвація рубля, нарощування державного боргу, загальна лібералізація економіки, приватизація державної власності, доларизація банківського сектора, розвал інститутів держави і так далі. На зміну Єльцину повинен був прийти М. Ходорковський або Б. Березовський. Якби так сталося, то від амбіцій Кремлівських геополітичного впливу вже нічого б не залишилося. Держава розійшлося б з молотка за борговими зобов’язаннями на користь глобального капіталу.

Але замість Березовського або Ходорковського прийшов Путін і ситуація різко змінилася. Прозахідні олігархи, начебто Гусинського або Березовського, Лебедєва, були видавлені з країни або посаджені за ґрати як Ходорковський. Інші, такі як Абрамович, стали інструментом державної політики і джерелом доходів Російського бюджету. Зовнішня політика Росії змінила риторику, Кремль почав заявляти про себе в усіх геополітичних напрямках. Але найголовніше, Росія заявила про свою самостійність і суверенітет на міжнародній арені, і неприпустимість розпродажу національного багатства за Аргентинським сценарієм.

Чи Не тому, належать глобального капіталу, західні ЗМІ перемивають кістки Путіну кожен день, і він є ворогом №1 глобальної політики реалізується розвиненими країнами під лідерством США.

Виникає питання: «Яким чином це стосується України?»

Спершу, потрібно оцінити механізм війни глобального капіталу з Росією. Механізм розвалу Росії і ліквідації режиму Путіна простий. Нарощування соціальної напруги всередині Росії з допомогою неписьменною макроекономічної політики самої Росії проводиться, взрощенной в 90-е, ліберальної частиною еліти, її урядом і накладених санкцій. Створення ситуації девальвації рубля, на основі закладеної раніше доларизації. Усередині російської економіки національні гроші теж дорогі. На момент написання статті – 17% річних. Іноземні гроші коштують 3-5% річних. Відповідно для обслуговування зобов’язань в іноземній валюті потрібні долари. А Захід за допомогою санкцій відрізав доступ до довгих, дешевих грошей та обмежив надходження валюти від експорту нафти і газу. Протягом року нафта подешевшала більш ніж в 2 рази і продовжує падати в ціні. Сьогодні барель нафти марки «Брент» опустився нижче позначки 50$ за барель. І це не межа. За допомогою угоди з ядерного питання з Іраком підписаного в липні поточного року, на ринок нафти вийде, обмежений в експорті, Іран. Це збільшить пропозицію нафти від 1 млн барелів на день і, за словами заступника міністра енергетики Ірану, буде збільшено до 2,5-3 млн барелів на день протягом 6-8 місяців. Саудівська Аравія зокрема, і ОПЕК в цілому видобуток нафти скорочувати не збираються. Тому ціна на нафту буде падати. СРСР розпався при ціні на нафту 20$ за барель. Треба сказати, що бюджет Росії виконується від оподаткування нафтогазових корпорацій, в першу чергу-державних, які дають йому до 60% всіх податкових надходжень. Відповідно падіння цін на нафту-це удар по бюджету Росії. На цьому тлі формується механізм надмірного навантаження на бюджет з допомогою нарощування військових витрат. Росія втягується в локальні конфлікти і готуватися до масштабної війни для захисту своєї території, модернізуючи збройні сили, що вимагає величезних бюджетних витрат.

На Кавказі – це Нагірний Карабах. Незважаючи ні на що, Вірменія входить в ОДКБ, але вона також розширює співпрацю з НАТО. В серпні місяці заступник міністра оборони Вірменії відвідав Пентагон з робочим візитом. З НАТО влітку підписаний договір про створення у Вірменії Навчального центру та інтенсивно обговорюється питання про участь в ОДКБ і НАТО. У Вірменії стався «електро майдан» і в наявності потужний антиросійський інформаційний тренд. У теж час Азербайджан змінив зовнішню політику, повністю проросійську, але при цьому заявляє, що не бачить мирного вирішення карабаського конфлікту з Вірменією.

Далі зростання напруги на таджики і туркмено афганської кордонах. На середину поточного року зафіксовано 62 порушення кордону Таджикистану збройними формуваннями ісламістів з території Афганістану. Потрібно відзначити, що ИГИЛ контролює 24 провінції Афганістану з 35, в тому числі всі північні. У листопаді лідером прийнято рішення про створення ИГИЛ власної бази на території Афганістану. На кордоні Таджикистану сконцентровані до 10 000 бойовиків ісламських фундаменталістів. Якщо вони приймуть рішення перейти кордон, то Росія негайно буде втягнута у збройний конфлікт, так як Таджикистан входить в ОДКБ і на його території розташована військова база Російської федерації.

Миротворчий контингент Росії в Придністров’ї так само знаходиться в напрузі. І це так само потенційна гаряча точка Європи. Україна і Молдова здійснює торговельну та транспортну блокаду Придністров’я. У Молдові тривають постійні протести. У липні пройшло Народне Віче за приєднання Молдови до Румунії, тобто до Євросоюзу і НАТО. І це рух разом з блокадою є дуже вибухонебезпечним середовищем для початку військового конфлікту. У грудні Президент Молдови зажадав вивести миротворчий контингент Росії з території Придністровської народної республіки.

Ще є заморожений конфлікт Росії з Грузією в Південній Осетії і Абхазії. І починається конфлікт з сунітськими арабськими країнами Катаром, Саудівською Аравією і Туреччиною в Сирії.

Ну і звичайно Донбас, схід України. Власне АТО є спусковим гачком масштабної війни. А економіка України є ресурсами і населення України – руками, з допомогою яких ця війна передбачається вестися. З усіх перерахованих, заморожених конфліктів в яких бере участь Росія, Донбас, ЛДНР – є найбільш гарячою точкою.

Давайте подивимося, що відбувається в економіці України і як діє уряд в 2014-2015рр.

ВВП почав стабільно падати, починаючи з другого кварталу 2014р. і до 4-го кварталу досяг зниження на 7,6% від ВВП аналогічного періоду минулого року. З урахуванням 4-го кварталу падіння ВВП має сягнути 10%. Це втрата приблизно 18 млрд. доларів США в цінах 2013р.

Промислове виробництво.

До 01.12.2014 р. падіння виробництва в річному обчисленні склало 10,1 %. У тому числі: металургія (- 14,9%); виробництво коксу і нафтопереробка ( – 19,6%); добувна промисловість (-12,3%); машинобудування (-21,1%); виробництво вугілля ( -27,9%); виробництво електроенергії ( -6%), в т. ч. ((- 21,2%) – теплові електростанції (+ 18,6%) – АЕС)); виробництво легкових автомобілів ( -93%); будівництво (-19,3%); хімічне виробництво(-14,9%); сільське господарство (+5%); харчова промисловість (+2,7%);

Торгівля.

Оборот роздрібної торгівлі впав на 7,5 %, оборот оптової торгівлі впав на 14,5% за період січень – листопад порівняно з аналогічним періодом 2013р.

Зовнішня торгівля.

Експорт на 01.12.2014 р зменшився на 14,4 % з початку року. Імпорт – на 37%. Найкраще досягнення – збільшення експорту в країни ЄС на 1342,1 млн. доларів США порівняно з аналогічним періодом 2013р.

Капітальні інвестиції.

(-23,0%) Найбільш постраждав соціальний сектор. У тому числі: міністерство спорту (-58,4%); міністерство охорони здоров’я (-55,3%); Міносвіти (- 44,5%);

Транспорт.

У транспортній сфері, обсяг пасажирських і вантажних перевезень впав на 10%.

Доходи підприємств до оподаткування зменшилися на 186 млрд. гривень за 9-ть місяців 2014р.

Доходи населення впали на 5%.Відповідно впав внутрішній платоспроможний попит. Інфляція (індекс зростання цін) склала 21,2%. У тому числі: продукти харчування подорожчали на 20%; (на 60%-рис, на 51,3% фрукти, на 22,4-32,5% подорожчали продукти переробки зернових, риба, м’ясо, сало, яйця, цукор, хліб і т. д.)

Комунальні послуги та тарифи.

Ціни (тарифи) на тепло, воду, е\е, газ зросли на 32,6%;на послуги постачання води на 47,40%; гарячої води та опалення на 42%; на поставку е\е на 11,3%.

Послуги охорони здоров’я зросли на 26,5%.

Транспортні послуги зросли на 20,6%. Паливо і машинні масла подорожчали на 58,3%.

Торговий і платіжний баланс дещо покращилися за рахунок перевищення швидкості падіння імпорту над експортом (37% і 14,4%). Але негативне сальдо зведеного балансу склало (– 4,9) млрд. доларів США проти( +1,5) млрд. за 2013р.т.е. впало в чотири з гаком рази.

Зовнішній борг країни на 01.10.2014 р. склав 135,891 млрд. доларів США проти ВВП за три квартали в розмірі приблизно 1,5 трильйона гривень , що приблизно становить 93,0 млрд. доларів США у поточних цінах.

Державний борг на 01.12.2014 р. склав 1 037 898,5 млрд. гривень, або 64 , 86865 млрд. доларів США у поточних цінах, що становить 69% ВВП, у тому числі зовнішній 474 549,7 млрд. гривень або 29,56935 млрд. доларів США, що становить близько 25% боргу всієї країни. Відзначимо, що звичайний державний борг здорової економіки становить 30-35 % ВВП. У нас хвора економіка в цілому і державного сектора зокрема.

Ці показники – це навіть не червоне світло для уряду, що пора приймати антикризові заходи. Це дим від пожежі, який терміново потрібно гасити! Однак пожежу гасити ніхто не збирався в 2015р. і не збирається в 2016. В грудні 2014 р. прийнятий закон про бюджет на 2015 р., в якому не передбачено жодної антикризової заходи. Але передбачено 5% ВВП падаючої економіки направляти на оборонні потреби. Зараз теж саме приймається на 2016г.

До 01.07.2015 падіння ВВП досягло 17,3% по відношенню до аналогічного періоду попереднього року виробництво впало до 26%, базова інфляція зашкалила за 40%, не базова – за 50%. Власне впали всі життєво важливі макроекономічні показники. У тому числі: доходи населення, доходи корпоративного сектора до податкового обкладення, обсяг роздрібної та оптової торгівлі, обсяг транспортних перевезень, обсяг виданих кредитів, та ін. В липні прем’єр-міністр України Яценюк озвучив, що в бюджет України 2016 буде закладено 5% ВВП на оборону. І ні слова про антикризові заходи.

Проведено 6 хвиль мобілізації. В серпні місяці ВСУ налічувало 280 000 чоловік і МО України оголосило про проведення в 2016 р. ще трьох хвиль мобілізації. Прийнято закони дозволяють присутність іноземних військ на території України за мандатом ООН або СБ Європи і службу іноземних громадян та осіб без громадянства в ЗСУ. Постійно проводяться масштабні сухопутні і морські навчання з НАТО. Створені та постійно працюють навчальні центри підготовки військовослужбовців ЗСУ за стандартами НАТО, у тому числі і використання озброєння НАТО. В основоположних документах економічної політики: коаліційний договір, програма дій уряду, програма реформ «Оновлена Україна», на першому місці стоїть необхідність війни з Росією.

Зі списку реформ за 17 напрямами – №1 – це реформа оборони. У липні 2015 прийнята нова військова доктрина України, в якій чітко прописано потенційний противник – Росія. Поряд з цим у промисловості України всі підприємства здатні виробляти озброєння або військове майно повністю завантажені держзамовленням. За інформацією Укроборонпрому, на кінець 2015 р. збільшено виробництво озброєнь в 36 разів і Уроборонпром увійшов у 100 найбільших виробляють зброю концернів світу. В кінці 2014р. Україна посіла 16 місце за мілітаризації серед всіх країн світу. У 2015 році для ЗСУ поставлено понад 8 тисяч видів зброї та озброєнь.

В Україну на сотні мільйонів доларів виділених США і ЄС поставлені засоби зв’язку, ведення розвідки та радіоелектронної боротьби, інше нелетальну зброю. У серпні на зустрічі у Вашингтоні президент України П. Порошенко вимагав постачання з США 1240 одиниць протитанкових комплектів.

Разом з цим за липень-вересень 2015 р. США поставили в Європу нові ядерні бомби в Німеччину і перекинули стратегічні ядерні бомбардувальники на базу в Великобританію. Розмістили штурмову і винищувальну авіацію в Прибалтиці та Німеччині. І поставили 280 одиниць важкої бронетехніки і артилерії, на базі якої може бути швидко розгорнута механізована бригада.

З участю НАТО до вересня проведені масштабні морські навчання в Балтійському і Чорному морях. Сухопутні – в Прибалтиці, в Україні, в Яворові, в Румунії і Болгарії. У Листопаді – пройшли найбільші навчання в середземному морі за участю сухопутних сил, де моделювалися робота систем ПРО і ситуації розвитку війни в Донбасі. Всі ці приготування проходять за сприяння і участю України.

Протягом 2016 року Україна проведе ще три хвилі мобілізації і навчить військовим діям до 0,5 мільйона чоловік. Навчить ВСУ взаємодіяти з підрозділами НАТО і використовувати зброю стандартів НАТО. Введе в дію додаткову нову і відремонтовану бронетехніку і буде готова до збройного зіткнення з Росією, або в рамках проведення АТО, або направить ВСУ для збройного звільнення Криму. У 2016 році будуть модернізовані ВМСУ і ВПС України і створено завод з виробництва боєприпасів замість 100-го заводу в Луганську, який пішов під контроль ЛДНР. А поки заборонені польоти над територією України Російської авіації. Заблоковані поставки вантажів в Крим, Донбас і Придністров’я , обмежений в’їзд Російських громадян і в повний зріст ведеться інформаційна війна з Росією в ЗМІ України.

До влади в країні йдуть праворадикальні патріотичні сили, здатні, у разі отримання влади, на рішучі воєнні дії проти Росії і ополчення Донбасу. 23-26.07. Правий Сектор оголосив про створення на своїй основі національно визвольного руху. Відбувається радикалізація політичного життя України. Історія нам показала, що мілітаризації економіки і суспільства в поєднанні з радикалізацією національно патріотичних настроїв у Німеччині 1934 р. призвели до нападу Німеччини на Європу, а потім на СРСР і до початку 2-ї світової війни.

З викладених спостережень випливає простий висновок. Україна діями уряду і парламенту не стільки рухається по шляху реформ, скільки рухається по шляху до масштабної війни. Безсумнівно одне. Мілітаризація економіки і суспільства і радикалізація політики з подальшим зіткненням з Росією або в межах АТО у новій Кримській війні перейде у масштабний конфлікт з втягуванням НАТО і подальшого неконтрольованого процесу – 3-й світовій війні.

Але навіщо потрібна 3я світова війна Західним країнам?

А західним країнам вона і не потрібна. Вона потрібна власникам федеральної резервної системи ФРС США, великій глобального фінансового капіталу, який і стоїть за кулісою розглядуваних подій.

І тут ми стикаємося з третім глобальним процесом, який відбувається на території України, який з допомогою уряду України, диктує нам, громадянам України, свою далеко не Українську логіку розвитку подій. За цією логікою, повинна статися війна, яка вб’є кілька мільйонів наших співгромадян. Витіснить людський, інтелектуальний, технічний та фінансовий капітал України на захід, в економіку розвинених країн. Зруйнує інфраструктуру та економіку воюючих між собою України, Росії та країн центральної, східної і трохи західної Європи. Підірве економіку Європи та країн БРІКС.

Давайте розберемося кому і навіщо це потрібно?

Для того щоб розібратися в цьому складному питанні потрібно знову повернутися в історію і зрозуміти, як відбувалося формування сучасної системи міжнародних валютно-фінансових відносин. Як виникла ФРС США і яку роль вона відіграє в сучасному фінансовому світі?

Сучасна система міжнародних валютно-фінансових відносин пройшла три етапи реструктуризації: золотий стандарт у ХІХ столітті, система Бреттон-Вудса з 1944 і Ямайська система з 1975 по сьогоднішній день. В період дії системи золотого стандарту країни торгували і розплачувалися в основному Британським фунтом, доларом США, Французьким Франком і німецькою маркою. Ці чотири валюти обмінювалися в своїх країнах на золото. Для цього були прийняті спеціальні законодавчі акти. Всі перерахунки валют відбувалися через вартість золота. Основним платіжним засобом був Британський фунт, а резервним засобом золото. До середини 90х XIX століття обмін міжнародної торгівлі так виріс, що Британії довелось відмовитись від обміну фунтів на золото, і велика частина міжнародних розрахунків стала переходити на долар США. До того часу США наздогнали і випередили Британію в обсязі експорту. ФРС була створена в 1912 р. і почала функціонувати в 1913 р. Вона була створена як приватна корпорація за участю держави. У 1914 р. почалася Перша світова війна. В результаті цієї війни загинуло кілька десятків мільйонів чоловік, і була зруйнована інфраструктура й економіка Європи. США після Першої світової війни стали чистими нетто-кредиторами Європи, відповідно долар США став основним платіжним засобом в міжнародній торгівлі. Але не було фінансової інституційного механізму, монетарної системи забезпечення зростання світової торгівлі. Мало кому відомо, що саме великий капітал США і Британії підняв, відновив промисловість та оборонну міць Німеччини і милитаризировал її після першої світової війни. У перерахунку на сучасний долар, відновлення зруйнованої першою світовою війною економіки Німеччини і її промисловості, було вкладено близько 2 трильйонів доларів США. Потім відновлена і мілітаризована Німеччина стала спусковим курком Другої світової війни. Основним бенефіціаром результатів другої світової війни виявилися США. Точніше, великий глобальний капітал США, в особі власників банків, засновників ФРС.

Вже до грудня 1944 року, завдяки військовим поставкам із США воюючим сторонам в обмін на золото, 85% світових запасів золота були зосереджені у Форт-Ноксі в США. В листопаді 1944 р. в маленькому містечку Бреттон Вудс в штаті Нью Хемпшир у США було підписано міжнародне Бреттон – Вудську угоду, яка передбачала післявоєнну світову фінансову архітектуру.

Основним платіжним засобом став долар США забезпечений золотим запасом, вимитим з світової економіки другою світовою війною. Основними резервним засобом стали долар США та золото. Вартість долара прив’язувалася до золота на основі керовано плаваючих курсів. Решта валюти країн учасниць прив’язувалися до вартості долара США. Ну і звичайно емітентом долара, як готівкового, так і безготівкового стала ФРС США.

Іншими словами, ФРС стала центральним банком світової економіки, що регулює грошову масу зростаючої, післявоєнної економіки світу. Крім того, упродовж 1945-1952 були створені ООН, МВФ, ГАТТ, СОТ, Група світового банку, які регулювали на наднаціональному рівні умови торгівлі і платіжні баланси країн учасниць. Основний дохід власників ФРС склав позичковий відсоток від кредитування всієї світової економіки та сеньйораж від випуску готівкових банкнот для всіх без винятку країн світу. Цікаво, що для використання за межами національної економіки банкноти ФРС США випускаються під відповідною серією і по поверненню в банки США вилучаються з обігу. Обсяг емісії готівкової грошової маси обслуговує готівковий оборот світової економіки не впливає на економіку США.

На сьогодні масштаб доходу власників ФРС можна оцінити за деякими цифрами. На 01.01.2012 обсяг реального сектору світової економіки склав 62 трильйона доларів США. Обсяг міжнародної торгівлі обслуговується доларом США без обліку торгівлі країн ЄС між собою склав 52%. З урахуванням Європи це складе трохи більше 65%. Тобто ФРС здійснює емісію долара в обсязі понад 30 трильйонів доларів США. Щорічні доходи власників ФРС США становлять суми значно більше всього ВВП України, Росії, Чехії, Польщі разом узятих. Обсяг світового ВВП з урахуванням віртуального сектору економіки, біржової фондової та валютної торгівлі, цінних паперів, вторинних деривативів і т. д. становить близько 600 трильйонів доларів США. Вартість емісії долара США в останні роки становить 0-0,2% річних. Ці кошти отримують власники ФРС (великі банки США) і постачають на світовий ринок фінансів, тобто безпосереднім операторам грошової маси за 3-3,5 % річних. Порахуйте орієнтовні щорічні доходи від відсотків для фізичних осіб власників банків – власників ФРС.

Якщо говорити про доходи від сеньйоражу, то треба хоча б приблизно, оцінити обсяг готівкових грошей, наприклад, в економіці України. Доларизація банківської системи України, за даними НБУ на 01.01.2009 склала 60%. На 01.04.2015 вона склала близько 50%. У тому числі 45% депозитів у банківській системі знаходиться в іноземній валюті, 47% всіх виданих кредитів, так само видані в іноземній валюті. Згідно грошового агрегату М1 в грошовій масі країни готівкові гроші становлять до 30% ВВП. До девальвації гривні, ВВП України становив близько 200 мільярдів доларів США. За наймінімальнішими оцінками обсяг готівкових доларів в економіці України становить близько 30 мільярдів доларів США. Сеньйораж – це різниця між номінальною вартістю надрукованих грошей і реальними витратами на їх виробництво. Цю різницю привласнює собі той, хто виробляє гроші. В нашому випадку і в разі всієї світової системи – це ФРС США. Припустимо, на виробництво 100 доларової купюри витрачається 10 доларів: папір, фарби, прес форму, зберігання, упаковку і так далі. Умовно на готівкові банкноти, надруковані для України, витрачено 300 мільйонів доларів США. Потрібно повторити, що для використання банкнот за межами своєї економіки, США друкує гроші під відповідною серією. Потрапляючи в США ці банкноти, що вилучаються з обігу банківською системою. Тобто готівкові гроші, надруковані для інших країн – не використовуються всередині США, не беруть участь у грошовому обігу і не впливають на інфляційні процеси в економіці США. Таким чином, за найпростішими підрахунками тільки з економіки України власники ФРС мають дохід умовно не менше 29 мільярдів США. Іншими словами кажучи, діяльність уряду України приносить доходи власникам ФРС в десятки мільярдів доларів США. Це ціна контролю за діяльністю уряду України з боку США. Взаємні відвідування вищих посадових осіб України та США і переговори по телефону здійснюються не менше 4-5 разів на місяць, фактично щотижня.

Це з одного боку. З іншого – в 70-е роки XX століття у світовій системі виник феномен країн з перехідною економікою. Економічне зростання цих країн і виникнення у них необхідності об’єднати зусилля в боротьбі з існуючою системою міжнародних монетарних відносин призвело до створення БРІКС і політики поступової відмови від використання в обороті долара США. БРІКС почав створювати наднаціональні фінансові інститути. Банк Розвитку БРІКС, стабілізаційний фонд Брикса до 100 мільярдів доларів США, та інші.

Найбільш активні в цьому полі Росія і Китай. Росія створила Євразійський економічний союз(ЄАЕС) і сьогодні стоїть питання про відмову від розрахунку в доларах серед країн СНД і ЄАЕС. Росія у розрахунках за експорт енергоносіїв переходить на свопові операції з рублем. Китай пішов ще далі. Крім свопових операцій в Юані, Китай створив проект «нового шовкового шляху», «Один шлях – один пояс». Цей проект підтримує Росія. У травні поточного року між Російською федерацією і Китаєм підписано угоду про спільний розвиток проекту в рамках ЄАЕС. Для реалізації проекту створено Азіатський банк інфраструктурних інвестицій (АБІІ) та «фонд Шовкового шляху». Проект спрямований на створення транспортних коридорів та транспортної інфраструктури в більшій частині країн світу: будівництво нового каналу в Гватемалі, в доповненні до Суецького каналу, портів і залізниць в Іраку та Пакистані, трубопроводів по всьому Євразійському континенту і багато іншого. Обсяг передбачуваних інвестицій повинен до 2020 р. досягти 20 трильйонів доларів США. Але! При цьому весь проект фінансується на основі китайського юаня! Таким чином, завдяки цьому мирному проекту, китайський юань повинен стати новою світовою валютою. Однак оцініть втрату доходів власників ФРС, якщо 30% світової економіки займе юань!

США не залишилося осторонь. Почалася активна політика розвалу БРІКС. Вже в квітні цього року З. Бжезинський, основний политмейкер зовнішньої політики США, заявив, що бачить нову біполярну світову архітектуру з дружніми США і Китаєм на чолі. Зараз цю думку активно обговорюють провідні ЗМІ США і Британії. У листопаді МВФ оголосила про введення юаня до кошика валют МВФ, але період для остаточного вирішення визначений до листопада 2016г. Дуже суттєвий момент для картини розвитку ситуації. Китаю запрошують в елітний, світовий фінансовий клуб, в обмін на нейтралітет у війні з Росією. У Бразилії вибухнув анти президентський, антикорупційний майдан. Старт йому поклали події в МЕРКОСУР. Президент Бразилії Ділма Русеф будучи головою в МЕРКОСУР вмовила Латинські країни не підтримувати пропозицію США, про замороження відносин з Венесуелою, оголошеної США країною, що несе потенційну загрозу національної безпеки США. В результаті парламент Бразилії зареєстрував закон про імпічмент президенту. У країні почалися масові демонстрації за відставку президента та приватні ЗМІ, активісти розпалюють цей процес. Протягом липня-серпня валюти країн БРІК подешевшали щодо долара США, а з фінансових ринків було виведено більше 1 трильйона доларів США інвестицій.

Але! Потрібно розуміти, що найбільш ефективний шлях і механізм вирішення завдань збереження фінансового лідерства ФРС і глобального капіталу англо саксонського походження – це третя світова війна! Війна, що реалізується за схемою двох попередніх світових воєн.

Повинна бути розв’язана локальна війна, в яку буде втягнута Росія і Китай, як союзники з одного боку, і НАТО – з іншого. Війна повинна бути на території Євразії в Європейській частині та азіатської території. Результатом будуть руйнування економіки і інфраструктури основних конкурентів США на світових фінансових справах: Китай, ЄС і Росія. А відповідно, Євро, Юань і Рубль втратять свою міжнародну значимість і потенціал валюти міжнародних розрахунків.

При цьому основним кредитором товарних і фінансових, залишається США. ФРС забезпечить собі лідерство в світовій грошовій системі і доходи від свого положення в ній ще на найближчі 70-100 років.

Як до цього готуватися США?

В лютому 2015 року прийнятий закон про національну безпеку США до 2017 р. В ньому окреслено головні цілі стратегії та основні загрози національній безпеці США. Головна мета – зберегти архітектуру світового порядку, створену після Другої світової війни, де лідером залишається США. Головна загроза – активність Росії у всьому світі в цілому і в Україні зокрема, друга загроза – це ИГИЛ, третя загроза це Китай та його регіональна активність навколо спірних островів архіпелагу Спратлі в Південно-Китайському морі.

30.04.2015 під час візиту президента Японії в США був підписаний договір про військову співпрацю, який передбачає участь Японії в забезпеченні безпеки у всьому світі разом з США. Окремим пунктом виділено спільне збройне протидія Китаю в районі спірних островів.

Потрібно знати, що після Другої світової війни Японія прийняла суто оборонну оборонну доктрину не передбачає ні ядерної зброї, ні важкого стратегічного наступального озброєння типу авіаносців, крейсерів і атомних підводних човнів з ракетами на борту. Вже в листопаді поточного року парламент Японії прийняв закон дозволяє Японським силам оборони участь у миротворчих операціях по всьому світу спільно з США. Миротворчою операцією, наприклад, може бути збройне примус у урядових військ Сирії Башара Асада до громадянського миру з опозицією, яка озброєна і підтримується США. Чим не початок третьої світової, але з території Сирії?

У липні Міністерство оборони США прийняло нову військову доктрину, в якій потенційними противниками позначені Росія, ИГИЛ і Китай. При цьому США збільшило чисельність своєї військової присутності в Європі, збільшили число літаків, бронетехніки, важкої зброї та артилерії.

Україна включена в процес підготовки до світової війни. Економіка милитаризируется в першу чергу. З допомогою зовнішнього фінансування Британії, Ізраїлю, Канади та США, населення, мобілізована до лав ЗСУ, навчається бойового взаємодії з підрозділами і володінню зброєю НАТО. У липні прийнята військові доктрина, де основним супротивникам, навіть не потенційним, а прямим агресором, названа Росія.

Відповідно 2016 рік піде на підготовку населення до війни, через проведення 3-х хвиль мобілізації та доведення вміють воювати до 0,5 мільйона чоловік. У 2017 р. цілком може початися збройний конфлікт, який розв’яже, прийшовши до влади, радикально настроєний політик на чолі національно -визвольного рухом України. Хто саме це буде Ярош, Тягнибок, Турчинов, Парубій або сам Яценюк – покаже час. Таким чином, динаміка процесів в Україні за 2014-2015 рр. показує нам, що в 2016 р. економічне зростання нам не загрожує. Соціальна та економічна напруженість може бути дозволена спершу, зміною структури політичної влади в країні на більш радикальну, націоналістично налаштовану влада. Потім послідує війна за повернення під контроль Донбасу або Криму з переходом в масштабний неконтрольований процес – початок Третьої світової війни. І нехай не бентежить читача почався в Жовтні збройний конфлікт Росії з сунітськими арабами і ИГИЛ в Сирії. Ослаблення Росії конфліктом в Сирії, дасть реальні шанси і привід розв’язати війну на її заході. У будь-якому випадку, наявність декількох локальних конфліктів, в які буде втягнута Росія, тільки більше задовольняє вирішенню поставленого перед зовнішньою політикою США задачі. Почати, успішно завершити 3-ю світову війну і розвалити, взявши під контроль ресурси Євразії, Росію!

Результатом стане збереження архітектури міжнародних монетарних відносин, створених після Другої світової війни на чолі з ФРС США у фінансовій сфері США – у геополітичній. Тобто буде досягнута мета, заявлена і відображена в законі про національну безпеку США у 2015р. Можна твердо стверджувати, що Україна, увлекаемая глобальними процесами і керована власним урядом, рухається до неминучої масштабної війни. Кому це потрібно ми вже розглянули в цій статті.