Дефолт підкрався непомітно?

8

Величина державного боргу України ось-ось досягне позначки в 60 % від ВВП, що визнає навіть міністр фінансів Олександр Шлапак. Чому в листопаді Україні загрожує банкрутство? А, враховуючи традицію, коли за непрофесіоналізм чиновників та афери олігархів розплачуються прості українці, чим загрожує дефолт мільйонам українських громадян?

Так, і ще, дефолт може бути і не настільки катастрофічним. Як завжди, все залежить в першу чергу від людського фактора – від того, хто знаходиться на чолі Національного банку, уряду, країни в цілому. Як завжди буває, безпека пасажирів залежить від того, хто сидить за кермом автомобіля. А спостерігаючи, як наполегливо українські чиновники і банкіри продовжують аферу з падінням курсу гривні, розумієш, що авто Україна «керманичами» катастрофічно не щастить.

Поділитися:

Величина державного боргу України ось-ось досягне позначки в 60 % від ВВП, що визнає навіть міністр фінансів Олександр Шлапак. Чому в листопаді Україні загрожує банкрутство? А, враховуючи традицію, коли за непрофесіоналізм чиновників та афери олігархів розплачуються прості українці, чим загрожує дефолт мільйонам українських громадян?

Так, і ще, дефолт може бути і не настільки катастрофічним. Як завжди, все залежить в першу чергу від людського фактора – від того, хто знаходиться на чолі Національного банку, уряду, країни в цілому. Як завжди буває, безпека пасажирів залежить від того, хто сидить за кермом автомобіля. А спостерігаючи, як наполегливо українські чиновники і банкіри продовжують аферу з падінням курсу гривні, розумієш, що авто Україна «керманичами» катастрофічно не щастить.

Принади життя в борг

Передісторію сюжету про дефолт знають практично всі. Ми пам’ятаємо, як в грудні 2013 року президенти Віктор Янукович і Володимир Путін домовилися про кредит. Суть кредиту полягала в тому, що російське міністерство фінансів планувало придбати наші державні облігації на загальну суму в 15 мільярдів доларів. Більше того, Україна до повалення адміністрації Януковича-Азарова навіть встигла отримати перший транш у вигляді 3 мільярдів. Одна з умов кредиту – заборона для України перевищувати розмір свого державного боргу до рівня 60 % від Валового внутрішнього продукту (ВВП). І ось минає рік і навіть «революційний» міністр фінансів Олександр Шлапак скаржиться депутатам Верховної Ради, що до небезпечного порогу в 60 % рукою подати. В унісон з міністром аналогічні прогнози озвучують і міжнародні фінансові структури, починаючи з МВФ.

Не можна сказати, що планка в 60 % підкралася несподівано. Ще до протестів на Майдані, у листопаді 2013 року агентство Fitch прогнозувало, що до кінця 2013 року державний борг України досягне 41 % від ВВП, а до кінця 2014 року може досягти показника в 48 %. «Очікується, що співвідношення боргу до ВВП зросте з таких причин як дефіцит бюджету, слабке економічне зростання і девальвація гривні», – говорить прогноз Fitch з офіційного прес-релізу компанії. Фахівці агентства пояснили свої прогнози тим, що в 2014 році Україна змушена виплатити 8 мільярдів 200 мільйонів доларів зовнішнього державного боргу, включаючи гарантовані державою борги «Нафтогазу», і кредиту МВФ. За їх даними, така сума повинна була перевищити 1/3 резервів Національного банку, тому обов’язково повинен виникнути питання про рефінансування.

Проте песимістичні прогнози не збулися. Фінансово-економічні реалії України виявилися похмурішим самої похмурої картини, змодельованої фінансовими аналітиками. Майдан, що послідували за ним нестабільність і війна на Південному Сході просто перекреслили всі попередні прогнози. Отже, дефіцит держбюджету в 2014 році становить 10 % (дані програми президента Петра Порошенко «Стратегія 2020»). Що стосується економічного зростання, за даними The Economist Intelligence Unit, ситуація ще гірша, ніж очікувалося: сільське господарство демонструє падіння на 1, 0 %, промисловість – одразу на 7, 0 %, а сфера послуг – на 7, 3 %. Ну, а девальвація, а точніше, афера з повним обвалом гривні побила рекорд 2008 року – з лютого по кінець вересня 2014-го національну валюту впали з 7, 99 до 15 гривень за долар (звичайно, є офіційний курс НБУ 12, 94, та тільки хто ж продасть Вам валюту за такою ціною?). Якщо оцінювати у відсотках, то виходить, що гривня впала на 87 % по відношенню до долара США.

Бездонне дно фінансової прірви

Природно, всі вище наведені фактори вплинули на розміри державного боргу України. Говорячи мовою кінного спорту, якщо раніше він рухався до небезпечної межі у 60 % легким алюром, то тепер помчав галопом. Та настільки голосно, що навіть наші чиновники були змушені визнати, що ситуація стає загрозливою. Виступаючи у Верховній Раді 15 вересня, міністр фінансів Олександр Шлапак заявив, що зовнішній борг України зростає в геометричній прогресії і незабаром досягне планки 60 % по відношенню до ВВП. Тому, скажімо, Міжнародний валютний фонд опинився в складному становищі – з одного боку, Україну слід підтримати за допомогою кредитного траншу, з іншого, показники української економіки суперечать більшості вимог фонду. Ось чому МВФ довелося змінити програму stand-by для України. Але і нова редакція пропонує вкрай песимістичний прогноз – МВФ пророкує, що в 2014 році валовий державний борг України зросте з 40, 9 до 67, 6 % ВВП. Але і це ще не межа! МВФ прогнозує, що в 2015 році держборг України досягне свого піку у вигляді 73 % від ВВП, а це на 12 % вище, ніж спочатку розраховували аналітики Фонду. Тобто, фахівці МВФ визнають, що Україна до кінця 2014 року не тільки перевищить небезпечну межу в 60 % ВВП, але і продовжить нарощувати свій державний борг і в наступному році.

Загалом, ми так довго падали у фінансово-економічну прірву, що навіть звикли до цього стану. Адже рано чи пізно настає розплата. Дефолт, як кажуть, підкрався непомітно. І зараз, якщо російське міністерство фінансів все-таки потребують достроково повернути 3 мільярди доларів кредиту разом з відсотками, Україна просто не зможе виконати свої зобов’язання і розплатитися з кредитором.

Між технічним і суверенним дефолтом

Що ж далі? А далі можливі два варіанти. Поганий і ще гірше. Якщо говорити мовою економіки, технічний або/і суверенний дефолт. Якщо перевести на загальнолюдську мову, то зараз Україну накриває масова невиплата по кредитах. Так ось, приміром, Ви взяли в різних банках кілька кредитів на покупку машини, на навчання, споживчий кредит etc. Технічний дефолт – це коли позичальник не може вчасно виплатити відсотки по одному з своїх кредитів. Наприклад, людина може нашкребти пару-трійку сотень гривень, щоб заплатити відсотки за кредитом за телевізор чи пральну машинку. А ось знайти 500 доларів на кредит за машину стає непосильним завданням. І коли позичальник не може розплатитися ні по одному з своїх кредитів, ні за найдрібнішому, ні по крупному – тоді мова йде про суверенний дефолт. Ну, і нарешті, як і в житті, коли спочатку людина не може платити по одному кредиту, потім на двох, а незабаром – взагалі по всіх позиках, так і на рівні держави технічний дефолт найчастіше – перший крок до дефолту суверенного, тобто повного й остаточного.

Чим загрожує дефолт державі Україна? Тобто, чим загрожує в першу чергу мільйонам простих українців, бо наші чиновники і політики звикли, що за їх прорахунки і злодійство платить простий народ? Отже, будь-дефолт – це удар по репутації держави. От Ви самі станете позичати гроші далекому знайомому, знаючи, що він банкрут? Такі ж правила діють і на міжнародному кредитному ринку. Наступний ризик – це падіння гривні. А якщо падає національна валюта, то виникає загроза для роботи підприємств, залежних від закордонних поставок. Приміром, у січні 2014 року середня ціна імпортного газу коштувала українському підприємству 398 доларів 14 центів або 3 тисячі 181 гривню. А станом на жовтень 2014 року 3 181 гривні – це лише 212 доларів (якщо брати реальну вартість у вигляді 15 гривень за долар). Тому, щоб купити тисячу кубів газу, власник заводу мав викласти вже 5 925 гривень (з розрахунку 395 доларів за тисячу кубів за курсом 15 гривень за долар).

Дефолт – це ще й удар по банківській системі. Якщо держава визнає себе банкрутом, то його банкам стає вкрай важко отримувати іноземні кредити. А значить, постраждає промисловість (адже банки виставлять нелюдські відсотки за кредитування виробництва) і споживчий ринок (більшість українців просто не зможуть брати позики на покупку телевізора або холодильника, та банки не будуть особливо горіти давати такі кредити). Список негативів можна продовжувати і продовжувати, розшифровуючи, як банкрутство держави вдарить по життя простих українців. Власне, саме тому оголошення дефолту – це крайня міра. Тому за останні 20 років різні країни світу оголошували дефолт тільки 5 разів: Мексика-1994, Росія-1998, Аргентина-2001 та Уругвай-2003. Останній приклад – це кінець липня 2014 року, коли влада Аргентини оголосили дефолт, визнавши свою нездатність заплатити за зовнішніми боргами.

Так, і ще, дефолт може бути і не настільки катастрофічним. Як завжди, все залежить в першу чергу від людського фактора – від того, хто знаходиться на чолі Національного банку, уряду, країни в цілому. Як завжди буває, безпека пасажирів залежить від того, хто сидить за кермом автомобіля. А спостерігаючи, як наполегливо українські чиновники і банкіри продовжують аферу з падінням курсу гривні, розумієш, що авто Україна «керманичами» катастрофічно не щастить.