Це вже системний маразм або тихий і дуже прибутковий бізнес?

7

Ось і ці останні місцеві вибори показують, що у нас суспільство за останні двадцять років штучного відбору отримало такого собі стандартного виборця без хребта, і у нас вже після двох (!) майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії.

Поділитися:

Ось і ці останні місцеві вибори показують, що у нас суспільство за останні двадцять років штучного відбору отримало такого собі стандартного виборця без хребта, і у нас вже після двох (!) майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії.

Яким після 15 листопада повинен бути наступний хід киян, а не київської влади? Адже наша столиця ще не вийшла з того державного устрою, яке ще почали будувати Олександр Омельченко та Леонід Черновецький. В результаті у нас до сьогоднішнього дня вийшла столична корпорація, де всередині державних структур знаходяться тільки ті, хто родинно або бізнес-інтересами пов’язані між собою, а також об’єднані лояльністю, симпатіями, відносинами та інше.

Ось і ці останні місцеві вибори (особливо цей горезвісний процес підрахунку голосів) показують, що у нас суспільство за останні двадцять років штучного відбору отримало такого собі стандартного виборця без хребта. І у нас вже після аж двох (!) майданів, як і раніше, діє режим корумпованої бюрократії. Нічого досі не змінилося. І, як і раніше, наші політики в першу чергу зацікавлені в тому, щоб збагатитися. А наші виборці незмінно голосують за тих політиків, які їм з тією ж постійністю розвішують журавлину про те, що дадуть їм можливість примножити власний сімейний бюджет. І це вже системний маразм або тихий і дуже прибутковий бізнес?

Більш того, в ці останні дні, ми не бачимо витончених, ефективних і гармонійних ходів щодо виходу з цієї складної політичної кризи. Особливо важкими для нас будуть останні два місяці року, що минає 2015 року. Насамперед, тому, що у нас немає надефективних політиків, які б чудово знали устрій суспільства і могли б легко переміщатися в соціумі, як, наприклад, гарячий ніж в маслі. Вони навіть не вміють писати розгорнутих статей, з яких можна було б дізнатися їх систему поглядів. І тим більш ще жоден політичний лідер не зміг запропонувати українцям нічого нового, що відповідало б винаходу чи відкриття.

А як тільки подивлюся засідання Кабміну в середу, а в четвер початок роботи Верховної Ради перед голосуванням – так незмінно розумію, що цей великий криза всерйоз і надовго. На відміну від дефолту, який найімовірніше наприкінці грудня накриє нас двома ударами (обвальним падінням фондового ринку і девальвацією гривні), і тоді вже не скоро після другого удару економіка України почне дихати і відновлюватися. Зараз же нас в кращому випадку чекає депресія — довгий час брак грошей, тому не тільки населенню, а і міністрам, народним депутатам треба поквапитися освоювати науку економити.

Також в цій поточної ситуації політичного протистояння окремих олігархів з керівництвом країни, впевнений, що ні Б. Обама, ні А. Меркель вже не зможуть стати тим буксиром, причепившись за який, можна буде виїхати комусь з учасників битви олігархів без серйозних втрат і каліцтв. За моїм поданням, ця битва почалася в недавньому минулому, зараз переживає новий раунд, і продовжиться в майбутньому 2016 році. І 2015 рік – це ще не найгірший рік для олігархів і, природно, для населення. В наступному 2016 році, не дай Бог мої прогнози збудуться, але всі соціально-економічні показники та політичні тенденції говорять за те, що битва олігархів тільки посилиться, а людям буде важче жити вже починаючи з зими.

Хоча зараз якраз влада П. Порошенко зміцнилася, і в даній ситуації він особисто залишається у виграші. Реальність така: або ти, або тебе. Так, жорстко, але саме так високо підняті ставки. Що ж, уже з вівторка, початку нового пленарного тижня, почнемо обговорювати, що зуміють в найближчі дні зробити різні політичні лідери і найбільш впливові і багаті люди України.

Отже, місцеві вибори закономірно породили нові проблеми і суперечності. Адже, як мовиться, з дійсно порожній капелюхи навіть за наказом півень не вилетить. І нам тепер належить, за влучним висловом А. Ейнштейна, робити абсурдні спроби, щоб досягти неможливого. Думка генія нас попереджає не намагатися вписатися в контекст вже існуючої системи, а рішуче відкинути створене раніше.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України