Щоб не поцупити нишком по кишенях гроші

8

Аналізуючи макроекономічні показники, приходиш до логічного висновку: ситуація в економіці України до приходу міністрів-іноземців була поганою, але зараз вона дуже погана, ми вже за крок від дефолту.

Поділитися:

Аналізуючи макроекономічні показники, приходиш до логічного висновку: ситуація в економіці України до приходу міністрів-іноземців була поганою, але зараз вона дуже погана, ми вже за крок від дефолту.

Петро Порошенко, Арсеній Яценюк і власники фінансово-промислових груп починають розуміти, що нам вижити можна, якщо все-таки розпочнемо випереджати своїх противників і конкурентів більш якісними та ефективними рішеннями, т. к. на халтурі, як раніше, вже не виїдеш. Халтура ще проходила при Януковичі. Зараз – це смертельно небезпечно. Думаю, це якраз одна з позитивних сторін нинішнього структурного кризи. Саме цю кризу і став, нарешті, витверезити наші влади «нагорі» і олігархів.

Словом, все йде до того, що діюча в Україні система поділу праці, різко ставши дуже складною і хиткою, більше не зможе підтримуватися національною фінансовою системою. Ми стоїмо перед необхідністю придумати щось нове та нестандартне. Але щоб з’явилося щось новаторське, його треба починати робити, інакше у нас будуть рости лише ризики і невизначеності. Але поки Кабмін А. Яценюка продовжує вибирати між поганим і дуже поганим сценаріями. Дуже поганий сценарій – це депресія, коли українці, не звикли до такого сильного затягування поясів, через деякий час ризикують зіткнутися з проблемою елементарного голоду (як це було в минулому столітті в США).

І на цьому драматичному тлі другий сценарій з запуском нашого друкованого верстата необмежену кількість разів (з розгоном маховика інфляції і з пожиранием заощаджень громадян) виглядає хоч і драматично, але не катастрофічно. Правда, особисто у мене ще є таке відчуття, що вся проблема спалювання наших заощаджень та боргів з допомогою інфляції впирається в те, що швидкість створення КМУ боргів випереджає їх спалювання. І цю швидкість А. Яценюку ніяк не вдається досі відрегулювати. Тому так стрімко падає життєвий рівень українців.

Але при цьому йде та оздоровлення нашого суспільства, хоча в середовищі олігархів і великих чиновників, як і раніше, ще застій. Занадто довго до їх свідомості доходить така очевидна і злободенна думка про те, що їм безпосередньо і в цілому державі віддані «смотрящі» давно вже марні і навіть небезпечні. Давно пора цілеспрямовано полювати за кваліфікованими кадрами. Причому, компетентних менеджерів було небагато, і при Януковичі, їх залишилося небагато і зараз.

Тобто перед державою стоїть величезна проблема, яка називається – гостра нестача кваліфікованих кадрів. У нас дійсно дефіцит професіоналів (але не азаровського розливу). Думаю, приходить час професіоналів сучасного громадянського суспільства, які не бояться працювати разом з такими ж сильними особистостями, як вони. І чудово розуміють, що без оточення такими ж профі, як вони самі, свою роботу зробити не зможуть. Тільки так можна, наприклад, новим проектним менеджерам рухати вперед державні програми, а не тишком-нишком по кишенях тирити гроші.

Не так давно Президент П. Порошенко на засіданні Нацради реформ так і сказав: «Скажу відверто, у нас зараз відчувається колосальний дефіцит професійних, патріотичних і кваліфікованих кадрів. І я впевнений, що ми повинні, на жаль, покривати цей дефіцит за рахунок так званого критичного імпорту, в тому числі і з-за кордону. Хоча це не означає, що ми завершили дуже ефективну та корисну практику призначення іноземців, кілька сюрпризів я вам обіцяю».

Не безперечна позиція. Адже якщо вже бути відвертим до кінця, то все йде до того, що наш соціально-економічний уклад, який ми знаємо, скоро перестане існувати. З’ясувалося – ми падаємо гірше всіх, другий рік поспіль знаходимося в рецесії. Вже навіть не знаю: чи важливо зрозуміти – чому? Очікування, що хтось прийде з-за кордону і вкаже нам вірний шлях виходу з цього структурного кризи і забезпечить економічне зростання з життям без корупції – це, впевнений, найгірше і небезпечне. Зате повністю поділяю підхід Президента в тому, що потрібно почати підготовку власного кадрового резерву, який буде мати і західне утворення, та багато мов, і величезний досвід, і дозволить влаштувати національне кадрове виробництво.

Поки ж, аналізуючи макроекономічні показники, приходиш до логічного висновку: ситуація в економіці України до приходу міністрів-іноземців була поганою, але зараз вона дуже погана, ми вже за крок від дефолту. Не тільки я, а й аналітики рейтингового агентства Standard & poor’s в цьому місяці зазначили, що намір КМУ реструктуризувати комерційний борг в іноземній валюті можна класифікувати «як рівносильну дефолту».

Ось у такі моменти особливо гостро розумієш, що загальний розбрід, невпевненість і очікування швидких змін виникають тоді, коли політичні лідери думають не про те, як перемогти фінансово-економічна криза, а лише про те, як би їм утриматися у своїх кріслах.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України