«Тут російський дух, тут Руссю пахне..»

7

Останнім часом дивлюся з дитиною мультик «Троє з Простоквашино». Малої його обожнює, особливо йому подобається фраза листоноші Пєчкіна на адресу дядька Федора: «А ти хлопчик, чий будеш?» і відповідь: «Я свій власний, сам по собі». На що листоноша відповідає, що такого в житті не буває. Від себе додам: не тільки в житті, але і в політиці.

Поділитися:

Останнім часом дивлюся з дитиною мультик «Троє з Простоквашино». Малої його обожнює, особливо йому подобається фраза листоноші Пєчкіна на адресу дядька Федора: «А ти хлопчик, чий будеш?» і відповідь: «Я свій власний, сам по собі». На що листоноша відповідає, що такого в житті не буває. Від себе додам: не тільки в житті, але і в політиці.

Ну немає там «хлопчиків», які самі по собі. Вони обов’язково чиїсь: наприклад, американські, як дядько Сеня, або знаходяться на утриманні олігархів, як дядько Олег, який не зовсім, і дядько… А ось чим хлопчик Сергій Тігіпко, який регулярно бере участь у виборах, так до кінця і не зрозуміло. Визначити приналежність дяді Сірьожі важко ще й тому, що він постійно знаходить собі нових «батьків». Довгий час цю функцію виконували «регіонали», які всиновили Тігіпко ще в 2010-му році. Тоді лідер «Сильної України», який набрав у ході президентських виборів понад 13% здав свою партію і свій електорат ПР. В обмін на місце прем’єр-міністра, яке Тігіпко безуспішно намагається зайняти починаючи з 2001 року. Але почала кинув він, а потім кинули його: замість крісла глави Кабміну Тігіпко отримав неліквідну посаду соціального «віцика» і змушений був займатися непопулярними реформами в податковій і соціальній сфері. Його шокові методи до цих пір «тепло» згадують і пенсіонери, і представники середнього класу, на яких традиційно спиралася партія Тігіпка. Не дивно, що ці спогади в 2014-му році в ході президентських виборів, конвертувалися у цілком конкретні цифри і Тігіпко отримав четверте місце в забігу. Він не зміг швидко переорієнтуватися – спробував зайняти нішу ПР, але з’ясувалося, що вона ще менш популярна, ніж ніша пенсійного реформатора. Чим хоче підкорити виборця на цей раз Сергій Леонідович, чиє електоральне поле потоптати, так до кінця і не зрозуміло. Це якщо орієнтуватися тільки на його передвиборчу рекламу і популістські гасла із серії «мир і стабільність». Сьогодні головний меседж, з яким Сергій Тігіпко знову збирається перемагати на чолі реанімованої «Сильної України» – економічний прагматизм. Дерегуляція, дебюрократизація та децентралізація – це те, що в заявах лідера «ПУ» зустрічається протягом останнього періоду найчастіше. Але постійте! Це вже було: згадаймо так звану «податкову реформу», яку курирував пан Тігіпко. Не її «успішна реалізація» підкинула дрівець в котел революції на Майдані? І не про економічне чи відродження Донбасу після мінських домовленостей все частіше говорять в Росії, в її вищих політичних колах? Ну а якщо ще уважно вивчити передвиборний список Тігіпка, то стає зрозуміло, що саме його політсила може виконати роль «п’ятої колони» Кремля у ВР, а зовсім не злилися «регіонали» чи комуністи. Судячи по всьому, офіційна Москва більше не має жодних надій на екс-главу АП Віктора Медведчука з його «Українським вибором»: кум Путіна як був сірим кардиналом і закулісних переговорах, так ним і залишився. Публічна політика Медведчуку протипоказана, а ось Тігіпко тут як риба у воді. Судячи з усього, на нього та його партію була зроблена ставка російським політичним істеблішментом, ось недарма ж все кампанії екс-віце-прем’єра вели російські політтехнологи, підказуючи замовнику потрібні піар-ходи. І нинішні вибори не стали винятком: Тігіпко закликає до миру на сході України, припинення бойових дій, що не тільки Україні, але і вигідно РФ. Навіщо їй воююча країна під боком і знищення промислових регіонів Донбасу, майже на 100% зав’язаних на РФ? Крім того, Росія домагається скасування санкцій, і світ на сході України є запорукою послаблення з боку Європи. Крім того, одним з головним програмних тез лідера «СУ» є економічне відродження Південно-Сходу України. Потрібно це Кремлю? Безумовно. У стані перші особи російської політики вголос заявляти про це для української і власної аудиторії? Без репутаційних втрат, однозначно – ні. А Тігіпко не просто може, але ще і збере на цьому чимало голосів жителів східних і південних областей України, забезпечуючи лояльність цих регіонів до політики. До речі, є і відповідь на питання: а хто ж буде платити за відбудову Донбасу, заново відстоювати шахти, заводи, інфраструктуру? Відповідь ми легко знайдемо з списку сильної України. Там достатньо людей, які можуть і готові вкладатися в економіку східних областей, маючи для цього кошти і інтерес. Взяти, наприклад, автомобільного олігарха власника корпорації «Укравто», господаря Зазу Таріела Васадзе, який займає 11-е прохідне місце в «СУ». Або 22 номер списку «Сильної України» Вадим Пушкарьов – фінансист з 20-річним досвідом. З 2006 року працює головою правління українського «Банку ВТБ», которыйпринадлежит російському урядовому «Внешторгбанку». Чи випадкові він тут людина? Як і представник Федерації роботодавців, права рука Дмитра Фірташа Олексій Мірошниченко. Але безумовно, «зіркою» виборчого списку Тігіпко є екс-глава СБУ Валерій Хорошковський, який повернувся заради такого випадку з Монако. Хорошковський – не просто спонсор партії, як багато хто думає, знаючи його стан. «Рядовий» спонсор міг би підтримувати партію і сидячи за кордоном – як той же Фірташ або Курченко. А мільярдер Хорошковський зайняв почесне друге місце в «СУ» і мало не особисто просуває партію в парламент. Тільки з любові до політичного мистецтва? Звичайно ж ні. Досить згадати біографію Валерія Івановича: колишній глава Радбезу і колишній глава СБУ, екс-міністр фінансів та віце-прем’єр не просто мільярдер, займає 18-у сходинку в рейтингу багатіїв України. Основні активи Хорошковського зав’язані на Росію, як і його ділові партнери: не секрет, що Валерій Іванович був власником величезного російського металургійного холдингу “Євраз Груп”, був головним акціонером і головою правління телеканалу “Інтер” в $930 млн. до Речі, подейкують, що після виборів Хорошковський знову має намір заволодіти «Інтером» – популярним і російськомовним каналом України з найбільшою аудиторією. Для пропаганди інтересів своїх ділових партнерів в РФ, які колишніми не бувають? Для лобіювання інтересів російського бізнесу, з якими Хорошковський на лагідної нозі? Для підтримки фракції «п’ятої колони» Москви на чолі з Тігіпком в парламенті? А чому б і ні? Поки що все вказує на такий розвиток подій. Більш того, поле на якому відіграє тандем Хорошковський, Тігіпко, може дати благодатні сходи. Південно-Схід насторожено ставиться до «перекрашенным» в Оппо-блок регіоналам, ображений на комуністів, не сприймає «порошенковццев». Так що, «Сильна Україна» має непогані шанси, принаймні, соціологи відводять партії зараз 7%.