Погана інвестиційна погода

8

Ну, хто ще сумнівається в тому, що Євромайдан був організований не заради «європейського вибору» або поліпшення демократії, а заради банального бізнес-переділу України? Уряд і парламент просто пачками штампують закони, що дозволяють виносити заочні вироки і примусово відбирати приватне майно, активи і власність. Президент втомився підписувати: сьогодні на «Закон про люстрацію» поставив автограф, на черзі антикорупційний пакет. Взагалі, складається враження, що Порошенко тільки і працює «ручкою» у прем’єра Яценюка…

Поділитися:

Ну, хто ще сумнівається в тому, що Євромайдан був організований не заради «європейського вибору» або поліпшення демократії, а заради банального бізнес-переділу України? Уряд і парламент просто пачками штампують закони, що дозволяють виносити заочні вироки і примусово відбирати приватне майно, активи і власність. Президент втомився підписувати: сьогодні на «Закон про люстрацію» поставив автограф, на черзі антикорупційний пакет. Взагалі, складається враження, що Порошенко тільки і працює «ручкою» у прем’єра Яценюка…

Ось тільки минулого тижня Кабмін прийняв дивне постанову, яка заборонила підприємствам — виробникам мінеральних добрив з 1 жовтня по квітень використовувати для технологічних потреб власний газ. А ось паливо, яке поставить хімпрому «Нафтогаз» у жовтні, використовувати можна і навіть потрібно. При цьому не можна цікавитися ціною, тому що це секретна інформація, «закодована» в цілях національної безпеки. Все як при прем’єрі Тимошенко, яка повернувшись з Москви взимку 2009-го довго ховала газові контракти від президента Ющенка, ну і від споживача, відповідно. Коли з’ясувалося, що Юлія Володимирівна придбала газ у Путіна за європейською ціною в 500 уе на 10 років вперед, було пізно. Ось саме цей досвід взяв на озброєння Арсеній Яценюк, коли вирішив підзаробити на «хімії». Це не те, що ви подумали, хоча я розумію, що багато хто хотіли б трактувати повідомлення саме так. Але поки порадувати не можу. А останнє розпорядження КМУ з приводу хімпрому означає наступне: якщо у підприємства є власні запаси газу, куплені, коли йому було зручно і влаштовує його ціною, в найближчі півроку про них можна про них забути. Вибір: або зупинити свої заводи, або купувати той газ, що видасть «Нафтогаз». Природно, за ціною «Нафтогазу», яка буде плаваючою як курс долара. Тому що з Росією не домовилися, а Норвегія з якою уряд підписало контракт, пропонує суто європейську ціну-375.е. за тисячу кубометрів+ доставка. При такій постановці питання хімічні підприємства або зупиняться, або змушені будуть підняти ціни на свою продукцію як аптеки на ліки. А це все одно – глухий кут. Тому що немає сенсу платити робітникам, чию продукцію не купують. Висновок? За дверима прохідний залишаться більше 15.000 осіб, поповнивши зростаючу армію безробітних. Шахтарів під Кабміном бачили? А завтра це будуть «хіміки». Я вже не кажу про те, що Україна сама себе позбавляє одного з останніх джерел надходження валюти – особливо в умовах, коли ЄС позбавив нас обіцяних автономних торгових преференцій. Більше того, українським підприємствам уже на початку наступного року доведеться імпортувати 1,1-1,2 млн т добрив під весняну посівну, яку вони зазвичай купували в Україні. А може, це таємний умисел такий? Знищити шахти Донбасу і возити вугілля за надзвичайною ціною з ПАР? Зупинити підприємства хімічної промисловості і закуповувати міндобрива за кордоном? Ось тільки хто від цього отримає вигоду? Явно не вітчизняний виробник, про який так печуться на словах «камікадзе» з уряду. Мимоволі згадаєш «папєрєдніков», які, як би важко не було, всіма силами підтримували українські підприємства. Скажу більше: фінансово-економічний блок Арбузова закладав в бюджет кошти для захисту українського виробництва. Тільки на субсидування вугільних шахт, щоб уберегти їх від закриття, планували спрямувати 13 млрд гривень. Але гроші списали «на війну», а 80% шахт паралізовані. Їм більше не потрібні мільйони субсидій, а необхідні мільярди для відновлення. Здобулы? На вулиці опинилися тисячі безробітних шахтарів і металургів Донбасу, яким тільки й залишається що стукати касками по асфальту біля будівлі уряду. Впевнена, ці люди не раз і не два згадують недавнє минуле, коли урядова команда Арбузова всіма силами перешкоджала скорочення штатів на промислових підприємствах, ну, в крайньому випадку, гарантувала соцзахист і фінансову підтримку людям, які залишилися без роботи. В результаті такого підходу, останні три безробіття знижувалася. Наприклад, в минулому році цей показник становив 7,7%, в 2012 році вона була на рівні 8,1%. А що сьогодні? А сьогодні рівень безробіття – 13%, і це не межа. Важко не погодиться з Дмитром Фірташем, який назвав «газовий заборона» Каміна дикістю. І не тільки тому, що його хімпідприємства потрапили під роздачу. У Фірташа є право критикувати КМ, тому що він є головою Федерації роботодавців України, і перш за все, відповідає за збереження робочих місць і стабільність зарплат. А хіба й справді, не дикість, що держава без жодного рішення суду, без прийняття закону, просто на підставі постанови уряду забороняє власнику майна користуватися своїм «добром»? Втім, про які закони можна говорити, коли в країні давно керує усіма процесами вулиця, а влада зайнята виборами, коли суд вершиться гопниками в сміттєвих баках, а питання «передачі бізнесу в управління» вирішується з допомогою вогнепальної зброї із зони АТО? Так чи варто дивуватися, що капітал сьогодні біжить з України стрімголов, а інвестора сюди не заманиш навіть розповідями Яценюка Вашингтоні про реформи. Після ручного управління економікою, яке практикує нинішній уряд, у будь-якого нормального інвестора відразу пропадає бажання взагалі мати справу з Україною. І це, до речі, було дуже добре видно 2 жовтня, в ході зустрічі Порошенко і Яценюка з топ-менеджерами і акціонерами компаній, що входять в ” Європейську бізнес асоціацію і Американську торговельну палату. Обидва державні мужі намагалися переконати присутніх іноземних донорів в необхідності все нових і все більш масштабних вкладень в економіку України. Але кожен раз зустрічали тверде «ні». Власне, це і називається «поганим інвестиційним кліматом», тому що перша і головна умова хорошою «погоди» — це гарантії права власності. Коли ці права безпардонним чином порушуються, Яценюк з Порошенком можуть скільки завгодно виголошувати палкі промови перед інвесторами, обіцяючи їм золоті гори — відгукнуться хіба що затяті шахраї і спекулянти. А таких наша країна багато бачила в 90-ті роки…