Вчитися мислити по-новому

8

Чому для проведення реформ необхідні зміни в сфері освіти?

Поділитися:

Чому для проведення реформ необхідні зміни в сфері освіти?

Як ви вже помітили, останнім часом говорячи про реформу Нацгвардії ми дуже багато часу приділяємо питань освіти та підготовки особового складу. У чому, власне, немає нічого дивного. Реформа – це не нові назви підрозділів або нові військові звання. Реформа – це, насамперед, зміна підходів, зміна способу мислення, зміна парадигми. І без відповідних змін у системі освіти потрібних нам результатів від реформи Національної гвардії України ми не отримаємо.

Питання зміни системи освіти і підготовки перебуває на особливому контролі командувача Національної гвардії України генерал-лейтенант Юрій Аллеров прекрасно розуміє важливість цього напрямку реформи і приділяє йому велику увагу. Маючи за плечима серйозний досвід, Юрій Володимирович не просто спостерігає зі сторони – він вносить власні пропозиції, ділиться ідеями.

Отже, як зараз готують особовий склад Нацгвардії і які зміни плануються найближчим часом?

Кваліфіковані кадри для НГУ в основному готуються у двох місцях: це Національна академія Національної гвардії України (тут готують офіцерів) і навчальний центр НГУ у Золочеві (тут йде підготовка сержантського складу). У підготовці і тих, і інших є основна спільна риса – відсутність спеціалізації.

Що це означає? У відповідності з функціями, покладеними на Нацгвардію, підрозділи, що входять в її структуру, мають певну спеціалізацію: роти оперативного призначення, підрозділу з протидії масовим заворушенням, підрозділу з охорони особливо важливих об’єктів та підрозділи, що виконують конвойні функції. Логічно було б і командирів цих підрозділів і готувати у відповідності зі спеціалізацією – але ні.

На даний момент діє ще радянська система освіти і підготовки. Усіх офіцерів навчають за однаковими програмами – вчать організовувати придушення масових заворушень, проводити бойові дії, організовувати охорону різних об’єктів і т. д. Те ж саме стосується підготовки сержантського складу. По ідеї, на виході повинен вийти універсальний командир, здатний виконувати будь-які завдання. За фактом – той випадок, коли «все відразу – і нічого толком». Безумовно, командир, який буде керувати підрозділом у складі НГУ повинен мати уявлення про те, як організувати здійснення всіх її функцій. Однак, погодьтеся: операцію на серце краще зробить кардіохірург, ніж лікар загальної практики.

Ідея, над якою ми зараз працюємо, полягає в наступному. Штаб Нацгвардії на основі заявок, які надійшли з територіальних управлінь та у відповідності з наявними планами, формує замовлення для Національної академії НГУ. У замовленні зазначається, скільки офіцерів у частині якого призначення необхідно підготувати. В Академії відбувається розподіл курсантів згідно з заявкою, курсанти проходять спеціалізацію – Національна гвардія саме тих офіцерів, яких потребує. Частина отримує ефективних командирів, які знають, як налагодити роботу з виконання саме тих завдань, які стоять перед підрозділом.

Наступний момент (знову ж таки, спадщина радянської системи) – це підготовка особового складу. Зараз це працює наступним чином: командир взводу проводить з усіма своїми підлеглими (а це майже 20 осіб) заняття. Один з усіх предметів і дисциплін: і по стройовій підготовці, і з фізпідготовки, і по стрільбі, і по теорії, т. д. Це близько 500 годин навчальних занять. Є у командира достатню кількість часу на достатню підготовку до занять? Думаю, немає. Є у нього час на те, щоб підвищувати свій рівень знань? Думаю, теж немає. Може одна людина якісно підготувати з усіх дисциплін? Вважаю, не може. Відповідно, рівень підготовки особового складу виходить нижче, ніж має бути.

На прикладі кращих армій світу ми бачимо, що індивідуальною підготовкою особового складу (до рівня взводу) займаються в основному сержанти. Саме в цьому їх основна роль – вони лідери солдатів, ті, на кого рівняються бійці. Офіцери ж займаються відпрацюванням взаємодії між підрозділами, розробляють плани – тобто займаються більш глобальними речами.

На даний момент командою Міжнародного проекту «Центр підготовки «PATRIOT» запропоновані зміни в системі підготовки, які передбачають розподіл викладацької навантаження між офіцерами та сержантами. На плечі сержантів ляжуть дисципліни, які можна віднести до індивідуальної підготовки бійців (вогнева підготовка, фізпідготовка, стройова, взаємодія на рівні відділення тощо) – це близько 300 навчальних годин. Офіцери будуть проводити з військовослужбовцями заняття з вивчення статутів, психологічної підготовки, бойового злагодження на рівні взводу і т. д. – близько 160 навчальних годин.

Такий розподіл ролей вирішує кілька завдань. По-перше, офіцери будуть мати більше часу для підготовки матеріалів та інформації для занять. Крім того, у них з’явиться час не тільки на те, щоб підвищувати свій рівень володіння матеріалом, але і для виконання своїх прямих обов’язків як офіцерів. Це, відповідно, позитивно позначиться на рівні підготовки підрозділів. По-друге, система, коли саме сержанти ведуть індивідуальну підготовку бійців, зміцнить авторитет молодших командирів і перетворить сержантів у той самий становий хребет армії. Сержанти дійсно стануть опорою офіцерів.

Тут, до речі, важливо доповнити, що в програмі підготовки сержантів зараз відсутній курс командирської підготовки. Лідерство повинно викладатися сержантам в обов’язковому порядку. Адже вони, в першу чергу, – лідери солдатів.

В результаті ми отримаємо підрозділи, які будуть дійсно добре підготовлені і будуть мати саме тими знаннями, які необхідні для виконання завдань, що стоять перед НГУ.

Природно, на початковому етапі ми зіткнемося з проблемою відсутності кваліфікованих кадрів для проведення індивідуальної підготовки. Передбачається, що завдання буде вирішена наступним чином: на базі навчального центру НГУ в Золочеві підготують військовослужбовців, з яких буде створено окремий батальйон інструкторів-спеціалістів за конкретними напрямами. Ці інструктора будуть спрямовані в оперативно-територіальні управління для того, щоб на місцях мали можливість налагодити підготовку особового складу за новими принципами. Далі до інструкторам приєднаються сержанти, які пройшли підготовку в сержантському школі у Золочеві. Такий підхід дозволить здійснити перепідготовку особового складу Нацгвардії в максимально стислі терміни і зробити цей процес безболісним.

Зміна системи освіти і підготовки важливо не тільки для Національної гвардії України. Без реформ у цьому напрямку неможливі системні зміни у секторі безпеки та оборони. Поки ми не навчимо людей, які приймають рішення, мислити по-новому, поки ми не виробимо у них єдині принципи прийняття рішень, поки не навчимо їх розмовляти на одній мові – реформа не буде повноцінною.

Тому основна допомога, яку ми повинні отримати від наших іноземних партнерів – це допомога освітня. Нам дуже важливо побудувати цілу систему носіїв знання тут, в Україні. Тільки забезпечивши сектор державної безпеки і оборони кваліфікованими кадрами, ми зможемо побудувати таку країну, з якої важко буде розмовляти з позиції сили.