Цікава це річ, грошові реформи.

13

Багато грошей це не завжди добре.

Поділитися:

Багато грошей це не завжди добре.

Багато грошей це не завжди добре.

Сама по собі грошова реформа, дуже цікава і повчальна річ, як для економічної теорії, так і для осіб, які цю реформу пережили або переживають. За історію людства було багато різних грошових реформ. Одна з таких реформ було у 1947 році в СРСР. Точніше в грудні 1947 року. Це класичний приклад «красиво», зробленої реформи.

Війна несе страждання не тільки людям, економіка від неї страждає теж дуже істотно. Для війни потрібна зброя, і його потрібно проводити постійно, а для виробництва зброї потрібні гроші. Формально можливе фінансування війни за рахунок позик, але це скоріше просто розмови. Все ж головне джерело фінансування війни це емісія грошей. Як результат різке зростання грошової маси, яка, так чи інакше, впливає на зростання цін.

В той час, в СРСР була карткова система, і ціни були явно занижені. Але частина товарів продавалася не за картками і там ціни були вище. Було таке поняття «пайкові ціни» і «комерційні ціни». Але був ще й «чорний ринок», де ціни були значно вищими. У постанові ЦК за грошову реформу було записано, що за час війни ціни на колгоспних ринках зросли в 10-15 разів.

Що ж придумали.

Згідно з реформою 1947 року, з 1 січня 1948 року скасовувалася карткова система. Тепер можна було купувати всі товари без карток. Це було головною метою реформи згідно радянської пропаганди. А в зв’язку з тим, що за час війни велика частина грошей прийшла в непридатність, було запропоновано випустити гроші нового виду. Якщо на довоєнних гроші на рублях невеликого номіналу були зображені шахтарі, колгоспники, льотчики, то тепер гроші дрібного номіналу взагалі були без зображення конкретних осіб, а лише вензелі. А ось портрети Леніна залишили, єдино відмовилися від назви «червонець». Якщо раніше портрет Леніна починався з купюри 1 червінець, то тепер з купюри 10 рублів. Кажуть, з цього часу і залишилася традиція 10 радянських рублів називати «червонцем».

Проста заміна одних папірців іншими істотно життя людей не змінює. Але, тоді не просто поміняли папірці, а поміняли в особливій пропорції. За десять старих рублів давали один новий карбованець. Виняток становили, правда, облігації держпозики. Ті виграшні облігації, які добровільно-примусово продавали населенню в довоєнний і післявоєнний час, змінювали один до трьох, а ті держоблігації за яким виплачували відсотки (3% річних), змінювалися один до п’яти. З вкладами населення в ощадбанку була більш складна схема. Ті вклади, які не перевищували 3000 рублів, змінювалися один до одного. Вклади від трьох до десяти тисяч змінювалися два до трьох, а понад десять тисяч один до двох. Реформатори фактично мета досягли. Якщо до реформи готівки було майже 44 млрд. рублів, то стало 13 млрд. рублів.

А як же ціни? А ціни були переглянуті в бік зниження.

Ціни на хліб були знижені на 12%

Ціни на крупи і макарони в середньому на 10%

Ціни на м’ясо, горілку і тютюн залишили на колишньому рівні

Ціни на молоко і молочні продукти було вирішено розрахувати за новою шкалою

Як бачите, все дуже просто, за рахунок деномінації грошей, фактично доходи населення були зменшені в 3-10 разів, а ціни на товари знижені на незначну величину. Якщо вірити спогадам тих часів, тоді в Єлисейському магазині в Москві були завалені прилавки ікрою, м’ясом і балыками та іншими делікатесами. Хоча, спогади очевидців тих часів оповідають про те, що жителі Підмосков’я спеціально приїжджали до Москви, щоб подивитися на вітрини Єлисейського магазину, тому що навіть за такими високими цінами, товару на всіх не вистачало і «чорний ринок» продовжувати існувати, хоча з ним постійно боролися.

Дійсно було зроблено віртуозно. Одним махом фактично реальні підняли ціни в 10 разів, але при цьому номінальні ціни знизили на 10-12%. З одного боку, як би нічого не змінилося, а з іншого боку все тепер стало коштувати майже в 10 разів дорожче, хоча і без карток.

P. S. Виключно для сучасних політиків і майбутніх, візьміть собі на замітку. Про грошову реформу для населення новину оприлюднив Микола Вознесенський, а ось заяву про зниження цін (це робили раз в рік, і ціни, як правило, знижували на 10-12%, не більше) робив сам В. В. Сталін. Тому від старих людей можна ще й зараз почути думку: «Правильно, що Сталін цього (врізане цензурою) Вознесенського розстріляв. Це він обікрав народ після війни, коли гроші змінювали. А от Сталін зате щороку знижував ціни. Ось він думав про людей».